Сутнiсть розголошення полягає в тому, що вiдомостi, якi у державною таємницею, стали вiдомi особi, яка не повинна

розголошення полягає в тому, що вiдомостi, якi у державною таємницею, стали вiдомi особi, яка не повинна їх знати, тобто стороннiй особi.

Розголошення державної таємницi у i дiую i наслiдком таємниця стала вiдомою стороннiй особi.

Субуктивно розголошення державної таємницi може бути

умисним (при похвальбi, намiрi виказати свою поiнформованiсть) i необережним, необачним.

Вiдповiдальними за розголошення державної таємницi

можуть бути лише особи, яким цi вiдомостi були довiренi,

або особи, яким цi вiдомостi стали вiдомi по службi чи роботi. В iнших випадках повiдомлення iншим особам про

державнi таємницi складу цього злочину не мiстить.

Частина 2 ст. 67 КК України передбачає вiдповiдальнiсть

за вчинення цього злочину за обтяжуючих обставин. Квалiфiкуючою ознакою ч. 2 ст. 67 КК України у спричинення розголошенням державної таємницi тяжких наслiдкiв - таємниця, наприклад, стала вiдома iноземнiй розвiдцi або якщо

внаслiдок цього було втрачено прiоритет на важливий для

оборони чи економiки винахiд тощо.

Карається розголошення державної таємницi за ч. I

ст. 67 КК України позбавленням волi на строк вiд двох до

пяти рокiв, а за ч.2 ст. 67 КК України - позбавленням волi

на строк вiд пяти до восьми рокiв.

Втрата документiв, що мiстять державну таємницю

Втрата документiв, що мiстять державну таємницю, як i

втрата предметiв, вiдомостi про якi у державною таємницею, посягають на державнi iнтереси України у сферi обоIрони, економiки i державної безпеки взагалi.

Обуктивну сторону цього злочину утворюють сукупiiсть обуктивних ознак:

а) вихiд документiв або предметiв iз володiння особи,

якiй вони були довiренi,

б) порушення вiдповiдальною особою встановлених

правил зберiгання таких документiв чи предметiв,

в) виникнення у звязку з цим можливостi ознайомитися

з ними стороннiм особам.

i Обуктивну сутнiсть цього злочину утворюу не вихiд доiента чи предмета з володiння вiдповiдальної особи

рата), а можливiсть внаслiдок втрати ознайомитися з

ин стороннiм особам. Тому в дiях вiдповiдальної особи

їду злочину немає, якщо вона втратила документ чи

iмет (вони вибули iз її володiння), але можливостi

Iомитися з ними стороннiм особам не було, наприклад,

падку, коли вiдповiдальна особа помилково спалила

мент разом iз паперами, що пiдлягали знищенню. Рiвцином, немає складу злочину в дiях особи, яка втратикумент чи предмет, але правил їх зберiгання не пору1(наприклад, документи були викраденi). Якщо особа,

ккi документи чи предмети були довiренi, хоча i не

iа їх назавжди, а вони лише на деякий час вийшли iз

вiння, наприклад, залишенi (забутi) у громадському

рртi чи в iншому громадському мiсцi, i цим була

можливiстьстороннiм особам ознайомитися з

в її дiях у склад злочину, передбаченого ст.