<<
>>

12. Структура кримін. закону.

Закон про кримін. відповідальність (КВ) складається із Загальної (ЗЧ) та Особливої частин (ОЧ), кожна з яких, у свою чергу, складається із розділів, а розділи - із статей. Статті ЗЧ КК містять норми, що встановлюють принципи і загальні положення кримін.

права, чинність КК в просторі і часі, визначають поняття злочину, стадії вчинення умисного злочину, ознаки суб'єкта злочину, зміст вини, поняття співучасті, обставини, що виключають злочинність діяння, загальні засади призначення покарання тощо. ЗЧ складається із 15 розділів: Загальні положення; Закон про КВ; Злочин, його види та стадії; Особа, яка підлягає КВ (суб'єкт злочину); Вина та її форми; Співучасть у злочині; Повторність, сукупність та рецидив злочинів; Обставини, що виключають злочинність діяння; Звільнення від КВ; Покарання та його види; Призначення покарання; Звільнення від покарання та його відбування; Судимість; Примусові заходи мед. характеру та примусове лікування; Особливості КВ та покарання неповнолітніх. Норми ОЧ КК визначають, які саме суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання передбачені за їх скоєння. ОЧ складається із 20 розділів, назва кожного з яких відображає певну групу розташованих у ньому злочинів, схожих між собою за об'єктом посягання. Напр.: розділ II. Злочини проти життя та здоров'я особи; розділ VI. Злочини проти власності. ЗЧ та ОЧ КК взаємопов'язані та взаємообумовлені і складають собою єдину систему кримін.-правових норм. Норми ОЧ закону про КВ поділяють на диспозицію та санкцію. Диспозиція - це та частина норми (статті) ОЧ КК, в якій називається конкретне злочинне діяння або описуються його ознаки. Розрізняють 4 види диспозицій: Простою вважається диспозиція, яка тільки називає злочинне діяння, не розкриваючи його змісту; Описовою визнається диспозиція, в якій описуються найбільш суттєві ознаки злочину; Бланкетною є диспозиція, яка, не називаючи конкретних ознак злочину або називаючи тільки частину з них, відсилає для встановлення їх змісту до інших нормативних актів, що не є кримінальними законами; Відсилочною є диспозиція, яка відсилає до іншої статті (частини статті) КК, де називається злочин, або описуються його ознаки, або ознаки, що виключають КВ за злочин, описаний у цій диспозиції. Санкція - це частина статті ОЧ КК, яка встановлює вид і розмір покарання за злочин, вказаний у диспозиції. Чинний КК використовує 2 види санкцій: Відносно визначена санкція передбачає покарання певного виду у певних межах; Альтернативна санкція передбачає не 1, а 2 і більше видів основних покарань, із яких суд може призначити тільки одне.
<< | >>
Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалки по криминальному праву Украины. 2011. 2011

Еще по теме 12. Структура кримін. закону.:

  1. _ 1. Уголовный закон. Задачи, стоящие перед ним. Структура уголовного закона
  2. Структура Федерального закона № 83-ФЗ
  3. №30 Понятия «категория» и «закон». Типы законов. Законы диалектики. Закон единства и борьбы противоположностей. Закон взаимного перехода количественных качественных изменений. Закон отрицания отрицания.
  4. § 3. Структура уголовных законов
  5. 44. Помилка (П.) та її вплив на кримін. відповідальність.
  6. Принципы и структура законности
  7. 5. Методи науки кримін. права.
  8. 2.10. Значення ідей Дж. Говарда в криміно логії
  9. 10.10. Принципи, що висуваються до криміно логічного планування
  10. § 3. Структура норм уголовного закона
  11. 10 Воздействие изменений в структуре спроса и предложения на международную торговлю. Эффекты и закон Энгеля.
  12. Законы вавилонского царя Хаммурапи: история создания,структура изложения, основные институты и нормы,культурное значение
  13. § 2. Действующее уголовное законодательство Российской Федерации. Структура уголовного закона
  14. 3. Экономические категории и законы. Сочетание объективного и субъективного в развитии экономических законов. Формы сознательного использования экономических законов и их значение для хозяйственной практики.
  15. Понятие рыночной структуры. Признаки рыночной структуры. Основные типы рыночных структур, их характеристика.
  16. 2.Какие факторы обеспечивают переход от эволюционных законов развития психики животных к культурно-историче­ским законам развития психики человека, а также законам развития человеческих форм мышления?