Стаття ї 78. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку -

карається штрафом до трьохсот неоподатжовуванїїХ мінімумів доходів громадян або позбавленням аолі на строк від одного до трьох років.

1.

2. Предметом злочину закон називає релігійні споруди або культові будинки. Релігійні споруди та культові будинки - це примі, щення для проведення або забезпечення богослужінь і виконання релігійних обрядів (церкви, собори, костьоли, синагоги, мечеті, па^ годи, каплиці, дзвіниці, мінарети, молитовні тощо). Кожна їх склаі'| доаа (архітектура, живопис тощо) суворо регламентована канонами ]

певної церкви. Якщо релігійні святині являють собою особливу історичну чи культурну цінність, їх нищення, руйнування чи псування потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 298.

3. З об'єктивної сторони: злочин може виражатися у формі пошкодження або зруйнування. Про поняття пошкоеркення див. коментар до ст, 194. Поняття зруйнування - юридичний синонім до 1 поняття знищення, визначення якого викладено у коментарі до

ст. 194.

На відміну від ст. 194, ст. 178 не обумовлює кримінальну відповідальність за пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку розміром заподіяної в результаті таких дій шкоди. Таким чином, кримінальне караним є будь-яке пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фізичній чи юридичній особі., суспільству. Виняток становлять випадки малозначного пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке в силу ч. 2 ст. 11 не може бути визнано злочином.

Умисне пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку; вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальконебезпечним способом; або якщо воно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст.184.

За своєю конструкцією цей склад злочину матеріальний. Він вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона характеризується умислом-або-необережністю. ' . .

, Конституція України (ст. 35). • , , ^ ' . .

Закон України Про свободу совісті та релігійні організації від 23 квітня 1991р. (ст. ст. 2. 8, 17, І8. 21, ЗІ).