Розголошення комерційної таємниці (ст. 232).
Предмет злочину — комерційна таємниця (це поняття пояснено щодо ст. 231).
Об'єктивна сторона злочину виражається в розголошенні комерційної таємниці без згоди її власника, якщо це завдало істотної шкоди суб'єктові господарської власності.
Під розголошенням відомостей слід розуміти передачу їх без згоди власника, хоча б одній особі, що не володіла такою таємницею.
Розголошення може бути здійснено у будь-який спосіб — усно, письмово, із використанням засобів зв'язку та масової інформації, комп'ютерних мереж тощо.Злочин вважається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди суб'єктові господарської діяльності, яка визначається аналогічно ст. 231.
Суб'єктивна сторона злочину: щодо діяння — прямий умисел, поєднаний із корисливими чи іншими особистими мотивами; щодо наслідків у вигляді істотної шкоди — може бути умисел або необережність. Корисливий мотив пов'язаний із прагненням особи одержати від цього матеріальну вигоду. Інші особисті мотиви — це, наприклад, помста, заздрість, образа, бажання догодити іншій людині тощо.
Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку і якій у зв'язку з професійною або службовою діяльністю стали відомі
відомості, що становлять комерційну таємницю. Це, наприклад, працівники суб'єкта господарської діяльності або службові особи правоохоронних чи інших органів.
Покарання за злочин: за ст. 232 — штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.