Провокація хабара (ст. 370 КК)
ня суб'єктом для провокації свого службового становища. Якщо винний не використовує його і діє як приватна особа, то залежно від конкретних обставин справи він може відповідати лише як організатор, підбурювач або пособник злочину, передбаченого ст. 368 чи ст. 369 КК.
Провокація хабара - це завжди активна діяльність, яка визнається закінченим злочином із моменту вчинення дій, що зумовлюють пропонування чи одержання хабара незалежно від того, чи відбулися в дійсності ці злочини. Одержання-давання хабара, вчинені в зв'язку з їх провокацією, не виключають відповідальності самого хабародавця чи хабароодержувача (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.). Проте, якщо дії провокатора були пов'язані з вимаганням хабара, хабародавець звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 369 КК.
Якщо винний не тільки спровокував давання-одержання хабара, а й організував ці злочини, підбурював до них чи сприяв їх вчиненню, його дії додатково кваліфікуються як співучасть у хабарництві (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.). Від провокації хабара слід відрізняти правомірні дії, дійсно спрямовані на викриття хабарництва, коли за заявою службової особи, якій пропонують хабар, або за інформацією особи, яку схиляють дати хабар чи у якої його ви-магають, співробітники правоохоронних органів здійснюють законну оперативну діяльність (так званий «контрольований хабар»).
Суб'єктивна сторона провокації - прямий умисел, оскільки винний свідомо створює умови для давання-одержання хабара і переслідує спеціальну мету - викрити хабародавця або (і) ха- бароодержувача.
За частиною 2 ст. 370 КК карається провокація хабара, вчинена службовою особою правоохоронних органів (див. аналіз ч. 3 ст. 364 КК).
Суб'єкт злочину — лише службова особа.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 370 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років; за ч. 2 ст. 370 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років.