Порушення права на захист (ст. 374).

З об'єктивної сторони злочин полягає у таких діяннях: а) недопущення захисника до участі у справі (наприклад його недопущення до участі в допиті обвинуваченого); б) ненадання своєчасно (несвоєчасне надання) захисника (наприклад нена- дання захисника обвинуваченому під час пред'явлення йому обвинувачення); в) інше грубе порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного (наприклад невручення підсудному копії обвинувального висновку тощо).

За частиною 2 ст.

а) призвели до засудження невинуватої у вчиненні злочину особи;

б) вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК);

в) спричинили інші тяжкі наслідки (наприклад, самогубство потерпілого, тяжку хворобу, заподіяння значної майнової шкоди).

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, а психічне ставлення до наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 374, — умисна або необережна форма вини.

Суб'єкт злочину спеціальний — особа, яка здійснює дізнання, слідчий, прокурор чи суддя.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 374 — штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 374 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.