46. Необхідна оборона (НО).
НО визнаються дії, вчинені з метою захисту *охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезп.
посягання* шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, **необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання**, якщо при цьому не було допущено перевищення меж НО (ч.1 ст.36). У ч.2 ст.36 зазначено, що кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезп. посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Закріплене в ст.36 право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (ч.3 ст.27 Конст.). Згідно з ч.1 ст.36 підставою НО є вчинення суспільно небезп. посягання, що викликає у того, хто захищається, необхідність у негайному його відверненні чи припиненні шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди При цьому суспільно небезп. визнається не тільки злочинне посягання, а й будь-яке інше суспільно небезп. посягання, що не є злочином (напр., неосудної особи). Ознаки НО, визначені в ст.36, характеризують: мету оборони (захист *..*); спрямованість заподіяння шкоди (повинна заподіюватися лише тому, хто посягає); своєчасність (захист визнається виправданим лише протягом часу існування стану НО, що визначається тривалістю суспільно небезп. посягання, що потребує свого негайного відвернення чи припинення); співрозмірність оборони (заподіяна тому, хто посягає, шкода повинна бути **…**). Перевищенням меж НО визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезп. посягання або обстановці захисту (ч.3 ст.36), і тягне кримін. відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 і 124. Не є перевищенням меж НО і не має наслідком кримі.нальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає (ч.5 ст.36). Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезп. посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання (ч.1 ст.37).Еще по теме 46. Необхідна оборона (НО).:
-
Аграрное право Украины -
Адвокатура Украины -
Административное право Украины -
Гражданский процесс Украины -
Гражданское право Украины -
Екологічне право України -
Жилищное право Украины -
Земельне право України -
Інвестиційне право України -
Конституционное право Украины -
Корпоративне право України -
Налоговое право Украины -
Нотариат Украины -
Семейное право Украины -
Таможенное право Украины -
Теорія та Історія держави і права України -
Трудовое право Украины -
Уголовное право Украины -
Уголовный процесс Украины -
Хозяйственное право Украины -
-
Антропология -
Астрономия -
Безопасность жизнедеятельности -
Библиотечное дело -
Биология -
Военное дело -
География -
Зоология -
История -
Культурология -
Литература -
Математика -
Медицина -
Педагогика -
Политология -
Право России -
Право України -
Психология -
Религоведение -
СМИ и журналистика -
Социология -
Технические науки -
Транспорт -
Физика -
Философия -
Финансы -
Экология -
Экономика -
Этнография и демография -
Юриспруденция -
Языкознание -