§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва

Згідно з ч. 1 ст. 273 відповідальність настає за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека вибухонебезпечних виробництв (враховуючи безпеку праці).

Потерпілими від злочину можуть бути як робітники вибухонебезпечного виробництва (підприємства, цеху, іншої ділянки виробничої діяльності), так і особи, які не мають до нього стосунку.

Діяння має бути вчинено у визначеному місці - вибухонебезпечному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху.

До вибухонебезпечних належать підприємства або окремі цехи, що використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сірководень, сірковуглець, уайтспирит як сировину або основний продукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебезпечними визнаються підприємства і цехи, що виробляють вибухонебезпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних належать також деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічного сушіння, подрібнювальний і пресувальний цехи). Це може бути і хімічна лабораторія, де в результаті різноманітних дослідів ут-

ворюються вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підприємств належать і шахти, небезпечні через можливість виділення газу метану або через наявність вугільного, сірчаного або сульфідного пилу, це також шахти з розробки вугільних пластів, схильних до раптових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалини.

Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається не характером наслідків, що настали, а категорією та класом виробництва за вибухонебезпечністю, встановленими технологічним регламентом.

Порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в палінні у приміщенні вибухонебезпечного цеху, користуванні відкритим вогнем у газовій (метановій) шахті, веденні робіт без належної вентиляції тощо. За ч. 1 ст. 273 наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяння шкоди здоров'ю по-терпілого. Між порушеннями правил безпеки і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.

Суб'єкт - особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ними можуть бути: громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підприємств, головні інженери, начальники цехів, їх заступники, механіки, завідувачі вентиляції, начальники ділянок, майстри тощо), робітники та службовці вибухонебезпечних цехів і підприємств. Сторонні для цих виробництв особи (екскурсанти і працівники інших установ та організацій тощо) внаслідок реальної можливості усвідомлювати особливу небезпеку таких виробництв та-

кож можуть нести відповідальність за ст. 273, якщо до їхнього відома у встановленому порядку було доведено правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.

Частина 2 ст. 273 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 273 - виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 273 - обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до десяти років, із позбавленням права обіймати певні по-сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.