Дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392).
Під тероризуванням засуджених слід розуміти насильство чи погрозу його застосування з метою примусити потерпілого відмовитися від сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог режиму, а також вчинення таких дій із помсти за виконання засудженим громадських обов'язків зі зміцнення дисцип-ліни та правопорядку у виправній установі.
Тероризуванням також вважається знущання або глумління над засудженими з метою їх залякування й перешкоджання виконанню покарання. Напад на адміністрацію — це вчинення насильницьких дій (зв'язування, відбирання зброї, завдання побоїв чи спричинення тілесних ушкоджень тощо), а також погроза застосувати насильство щодо представника адміністрації в зв'язку з його законною діяльністю за наявності реальних підстав побоюватися негайного виконання цієї погрози.Тероризування засуджених чи напад на адміністрацію, поєднані зі вчиненням умисного вбивства (ст. 115 КК), спричиненням тяжких тілесних ушкоджень за обставин, що обтяжують
відповідальність (ч. 2 ст. 121 КК), захопленням заручників за обставин, що обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 147 КК), масовими заворушеннями за обставин, що обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 294 КК), втечами з місць позбавлення волі (ст. 393 КК), кваліфікуються не тільки за ст. 392 КК, а й за статтями КК, що передбачають відповідальність за зазначені злочини.
Під організацією організованої групи розуміють дії трьох чи більше засуджених, спрямовані на створення такого об'єднання, яке відповідає ознакам, зазначеним у ч. 3 ст. 28 КК, і має на меті вчинення нападів на адміністрацію чи тероризування засуджених.
Діяльність організатора такої групи має відповідати ознакам, передбаченим у ч. 3 ст. 27 КК, і може полягати у вербуванні засуджених до членів такої групи або в організації, розробці плану дій, керівництві організованою групою тощо. Ак-тивна участь в організованій групі припускає дії учасника такої групи, які спрямовані на: підбурювання окремих засуджених до тероризування інших чи до нападу на адміністрацію, підшукування необхідних засобів, предметів чи знарядь злочину, безпосередню участь у нападах та інших подібних діях, спрямованих на реалізацію планів такої групи. Злочин вважається закінченим із моменту організації (створення) групи або активній участі в ній, незалежно від того, чи вдалося групі вчинити задумані дії.Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, поєднаний із метою дезорганізувати зазначеними у ст. 392 КК діями нормальну діяльність виправної установи.
Суб'єкт злочину спеціальний — особа, засуджена до обмеження чи позбавлення волі, яка відбуває це покарання у виправній установі.
Покарання за злочин: за ст. 392 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.