Активне сприяння розкриттю злочину

— це дії винної особи, які спрямовані на допомогу органам досудового розслідування і суду у встановленні істини, з'ясуванні фактичних обставин у справі. Такі дії можуть полягати у дачі правдивих показань, викритті співучасників, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.

56

Глава 7.

Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди — це дії особи, якими вона реально усуває негативні наслідки вчиненого злочину.

Слід пам'ятати, що сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування заподіяної шкоди у випадках, коли особа не може бути звільнена від кримінальної відповідальності враховуються судом як обставини, що пом'якшують покарання (п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 66).

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК). Особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим за таких умов:

особа вчинила злочин вперше;

вчинено злочин невеликої тяжкості;

особа повністю відшкодувала завдані нею збитки або усу нула заподіяну шкоду;

особа після вчинення злочину примирилася з потерпілим.

Під примиренням розуміється добровільна заява потерпілого, в якій він однозначно висловлює свою позицію про закриття кримінальної справи щодо винного. Факт примирення потребує процесуального закріплення у матеріалах справи і може відбуватися лише один раз.

Мотиви, якими керується потерпілий (жалість, бажання покращити своє майнове становище тощо), для застосування ст.

Примирення має відбутись саме з потерпілим, а не з іншими особами, які беруть участь у кримінальному процесі. Потерпілий — це фізична особа, якій злочинам заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду і яка визнана потерпілим постановою органу дізнання, слідчого, судді або ухвалою суду. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права потерпілого мають його близькі родичі, які в уста-

— Звільнення від кримінальної відповідальності 57

новленому порядку визнані потерпілими. Не є потерпілими у кримінально-процесуальному аспекті юридичні особи, які, у разі заподіяння їм майнової шкоди, визнаються цивільними позивачами.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК). Особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки за таких умов:

особа вчинила злочин вперше;

вчинено злочин невеликої або середньої тяжкості;

особа щиро покаялася;

колектив підприємства, установи чи організації звернувся з

клопотанням про передачу особи на поруки.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки є умовним видом звільнення від покарання і особа остаточно звільняється від кримінальної відповідальності лише за умови, що протягом року доведе своє виправлення — не вчинить нових злочинів, не порушуватиме громадського порядку, не ухилятиметься від заходів виховного впливу з боку трудового колективу.

Передати особу на поруки може лише суд за клопотанням трудового колективу. За своїм змістом дане клопотання включає:

вмотивоване прохання відповідного колективу звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила зло чин, і передати її (йому) на поруки;

зобов'язання колективу здійснювати заходи виховного ха рактеру, спрямовані на недопущення вчинення особою, взя тою на поруки, нових злочинів. Порядок звернення колек тиву з клопотанням про передачу особи на поруки регламе нтується кримінально-процесуальним законом.

Клопотання про передачу особи на поруки не є обов'язковим для суду, звільнення від кримінальної відповідальності є лише правом, але не обов'язком суду.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст.

особа вчинила злочин вперше;

вчинено злочин невеликої або середньої тяжкості;

змінилася обстановка, внаслідок чого:

діяння втратило суспільну небезпечність;

особа перестала бути суспільно небезпечною.

• 58 Глава 7.

• зміна обстановки має місце на час розслідування або роз гляду справи в суді.

Зміну обстановки необхідно розглядати як два окремих її різновиди: діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною. Ці обставини можуть мати місце як окремо, так і в сукупності.

Втрату діянням суспільної небезпечності можна умовно поділити на такі два види:

по-перше, законодавець не завжди встигає за стрімким роз витком суспільного життя і певні склади злочину не те, що втрачають так би мовити "актуальність", а стають своєрід ним анахронізмом. Така ситуація склалася свого часу з окремими видами спекуляції. Крім того, ряд норм КК від силають до інших нормативно-правових актів, які також змінюються (наприклад, змінюється перелік відомостей, що становлять державну чи комерційну таємницю, постійно оновлюються форми звітності тощо). Життя не стоїть на місці, у суспільстві в цілому, а також в окремих сферах життєдіяльності людей відбуваються радикальні зміни і то му окремі види злочинів перестають бути суспільно небез печними.

по-друге, можлива втрата суспільної небезпеки лише конкре тним, окремо взятим злочином, причому, інші подібні злочи ни залишають суспільно небезпечними. В цьому випадку має місце зміна обстановки локального характеру: окрема місце вість, конкретне підприємство чи трудовий колектив.

Втрата особою суспільної небезпечності означає, що в житті особи сталися певні події, які істотно впливають на світогляд особи чи унеможливлюють вчинення злочинів даною особою в майбутньому. Умовно їх можна розділити на два види:

по-перше це такі обставини, з'являються незалежно від во лі особи: тяжке захворювання, призов на військову службу, усунення особистих важких обставин тощо;

по-друге, ці обставини можуть виникати з волі особи: вла штувалася на роботу, розрив стосунків з особами, які при мушували винного вчиняти злочини. Слід обережно стави тися до можливості втрати особою суспільної небезпеки буквально на наступний день після вчинення злочину, для виникнення таких обставин необхідний відносно тривалий проміжок часу.

Звільнення від кримінальної відповідальності 59

Звільнення від кримінальної відповідальності за даною підставою є лише правом, а не обов'язком суду. Якщо суд вважає, що суспільна небезпечність вчиненого діяння не відпала або особа не перестала бути суспільно небезпечною (незалежно від зовнішніх обставин, які мали місце), звільнення від кримінальної відповідальності неможливе.