16.11. Помилування

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 106 Конституції України помилування є прерогативою глави держави.

Питання помилування також регламентується ст.

У ч. 1 ст. 44 КК зазначається, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі акта помилування. Таким чином, закон наділяє Президента правом помилування осіб, відносно яких ще не було постановлено обвинувального вироку, але така форма помилування у практиці не зустрічається, не зазначена вона і у затвердженому Указом Пре-зидента України Положенні "Про порядок здійснення помилування".

У вказаному Положенні зафіксовано, що клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили (ч. 1 ст. 4). Із клопотанням про помилування можуть звертатись засуджена особа, а також захисник, батьки, дружина (чоловік), діти, законний представник, громадські організації (ст. 3). Помилування засуджених здійснюється у вигляді:

заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк. Цей строк має бути не менше двадцяти п'яти років (ч. 2 ст. 87 КК). У разі засудження особи до довічного позбавлення волі клопотання про помилування її може бути подано після відбуття нею не менше як двадцяти років призначеного покарання (ч. 2 ст. 4 Положення);

повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;

заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.

Про помилування Президент України видає Указ (ст. 16 Положення). Він має персоніфікований характер. Якихось додаткових рішень для виконання Указу не потрібно.

Коло засуджених осіб, відносно яких може бути здійснено помилування законом не визначене. Практично це може бути будь- який засуджений і Президент може прийняти відносно нього будь- яке з вказаних рішень зразу після засудження до покарання або в ході його відбування (певні обмеження для помилування засуджених до довічного позбавлення волі були наведені вище).

Під час розгляду клопотання про помилування враховуються: характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа засудже-ного, його поведінка, ставлення до праці, участь у громадському житті в місцях відбування покарання, строк відбутого покарання та інші обставини; думка керівника установи виконання покарань або іншого органу, який відає виконанням вироку, спостереж-

ної комісії, служби у справах неповнолітніх, громадських організацій і трудових колективів, а в необхідних випадках також думка місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (ст.

Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів, або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках (ст. 13 Положення).

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, розглядаються лише за наявністю надзвичайних обставин (ст. 14 Положення).

Підготовку матеріалів для розгляду клопотання про помилування здійснює Управління з питань помилування Адміністрації Президента України. Підготовлені Управлінням матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президенті України у питаннях помилування. Комісія вносить Президентові пропозиції про застосування помилування.