<<
>>

15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання

Призначення покарання є кульмінацією судового розгляду справи у разі визнання особи винною і рішення суду про необхідність застосування цього заходу державного примусу. Саме цей акт суду повинен бути торжеством розуму й справедливості.
Призначення покарання полягає у визначенні судом у вироку конкретної міри кримінального покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Отже, тільки суд вправі зробити остаточний висновок про винність особи у вчиненні злочину і призначити їй покарання. При цьому суд в обвинувальному вироку визначає його вид і розмір.

Для того щоб покарання було справедливим, воно повинно базуватися на всіх принципах кримінального права, розгляну-

тих раніше: законності, рівності громадян перед законом, індивідуальної юридичної відповідальності, наявності вини в діянні засудженої особи, індивідуалізації покарання, гуманізму.

Ці кримінально-правові принципи, які лежать в основі справедливого вироку, тісно переплітаються з кримінально-процесуальними принципами обґрунтованості вироку (суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні — ст. 323 КПК), мотивування вироку (ст. 334 КПК), визначеності вироку (у вироку визначається кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання, обрана судом, — ст. 335 КПК) та інших.

Закон визначає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ч. 2 ст. 65 КК). Можна сказати, що це стратегічна мета призначення покарання.

Одначе, наявності й дотримання тільки принципів, наведених вище, недостатньо. КК містить в собі ще певні вимоги закону, які суд обов'язково повинен враховувати при призначенні покарання, виходячи саме із приписів, зафіксованих у кримінально- правових принципах. Ці вимоги закону зафіксовані в ст. 65 КК, якою починається розділ XI Загальної частини КК ("Призначення покарання" — ст. 65-73), і які названі — загальні засади призначення покарання.

<< | >>
Источник: Ю. В. Александров, В. А. Клименко. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. Ю. В. Александров, В. А. Клименко . — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання:

  1. 15.1. Принципи і загальні засади призначення покарання
  2. § 1. Загальні засади призначення покарання
  3. Загальні засади призначення покарання
  4. Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
  5. Загальні умови призначення покарання -
  6. § 2. Правила призначення покарання
  7. Спеціальні правила призначення покарання.
  8. Стаття 103. Призначення покарання
  9. 1. Загальні засади — форма вираження основ конституційного ладу України
  10. Призначення покарання за сукупністю злочинів
  11. Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
  12. 15.5. Призначення покарання за сукупністю вироків
  13. Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
  14. 15.5. Призначення покарання за сукупністю вироків
  15. Призначення покарання за сукупністю вироків.
  16. 15.3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом