6. Порядок визначення розмiру шкоди

Для визначення розмiру суми, що пiдляга§ стягненню з працiвника за завдану шкоду, необхiдно встановити дiйсний розмiр шкоди. Саме розмiр дiйсноє шкоди становить той критерiй, за допомогою якого у подальшому з урахуванням виду вiдповiдальностi, конкре

тноє обстановки, за якоє було завдано шкоду, матерiального стану працiвника точно встановлю§ться сума, що пiдляга§ вiдшкодуванню.

Розмiр заподiяноє пiдпри§мству шкоди щодо майна, яке було в експлуатацiє i на яке передбаченi амортизацiйнi вiдрахунки, визнача§ться за фактичними витратами на пiдставi даних бухгалтерського облiку, виходячи з балансовоє вартостi (собiвартостi) матер

iальних цiнностей за вирахуванням фактичного зносу згiдно з установленими нормами, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв вiд балансовоє вартостi на момент встановлення такого факту з урахуванням iндексiв iнфляцiє, якi щомiсячно визнача§ Мiнiстерство стати

стики Украєни, вiдповiдно до розмiру податку на додану вартiсть та розмiру акцизного збору.

Таким чином, розмiр прямоє дiйсноє шкоди спочатку визнача§ться в натурi, а згодом провадиться грошова оцiнка вартостi матерiальних цiнностей.

При розкраданнi, нестачi, умисному знищеннi або умисному зiпсуттi матерiальних цiнностей шкода визнача§ться за державними роздрiбними цiнами. В разi вiдсутностi на даний вид матерiальних цiнностей роздрiбних цiн шкода визнача§ться за цiнами, що встан

овлюються Державними комiтетом Украєни по цiнах.

Пленум Верховного Суду Украєни в п. 15 постанови вiд 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що, визначаючи розмiр шкоди, суд ма§ виходити з вартостi матерiальних цiнностей на день виявлення шкоди, а у випадку змiни цiн - застосовувати цiни, що дiють на день пр

ийняття рiшення про єє вiдшкодування.

На пiдпри§мствах громадського харчування (на виробництвi та в буфетах) i в комiсiйнiй торгiвлi розмiр шкоди, заподiяноє розкраданням або нестачею продукцiє i товарiв, визнача§ться за цiнами, встановленими для продажу (реалiзацiє) цi§є продукцiє i тов

арiв.

Порядок визначення розмiру шкоди повинен проводитись за формулою:

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

440

Р, = [(Б, - А) х 1^ + ПДВ + Аз,] х 2,

де Рд - розмiр збиткiв (у гривнях); Бд - балансова вартiсть на момент встановлення факту розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей (у гривнях); А - амортизацiйнi вiдрахування (у гривнях); i^дд, - загальний iндекс iнфляцiє, який

розрахову§ться на пiдставi щомiсячно визначуваних Мiнiстерством статистики Украєни iндексiв iнфляцiє;

ПДВ - розмiр податку на додану вартiсть (у гривнях); Азд - розмiр акцизного збору (у гривнях).

При визначеннi розмiру шкоди, завданоє внаслiдок псування майна, слiд виходити з розмiру зменшення його вартостi.

емонт, що призвели до полiпшення стану майна в порiвняннi з тим, яким воно було до ремонту, прямоє дiйсноє шкоди не становлять i не можуть бути вiднесенi на рахунок працiвника.

Вже зазначалося, що при визначеннi прямоє дiйсноє шкоди повиннi враховуватись встановленi норми витрат, що розробляються i затверджуються вiдповiдними мiнiстерствами i вiдомствами. Практика застосування норм природних витрат свiдчить, що цi норми не

можуть застосовуватись у випадках, коли доведено, що матерiальнi цiнностi були вкладенi працiвником.

При виявленнi з вини працiвника нестачi одних товарiв i лишкiв iнших нестача пiдляга§ стягненню з винного, а лишки - оприбуткуванню на користь пiдпри§мства. Залiк лишкiв та перекриття ними нестач допускаються як виняток за один i той же перiод, що пе

ревiря§ться, у однi§є i тi§є ж матерiально вiдповiдальноє особи i вiдносно матерiально-товарних цiнностей одного i того ж найменування.

Матерiальна вiдповiдальнiсть за трудовим правом - це до-льова вiдповiдальнiсть, при якiй кожна особа, яка завдала шкоду, вiдповiда§ тiльки за себе i вiдшкодову§ збитки лише у певнiй частинi (долi). Навiть при колективнiй (бригаднiй) матерiальнiй вiдп

овiдальностi наста§ дольова матерiальна вiдповiдальнiсть. Частка (доля) вiдповiдальностi кожного члена колективу (бригади) визнача§ться залежно вiд термiну роботи в складi бригади i пропорцiйно розмiру заробiтноє плати працiвника. Члени бригади звiль

няються вiд вiдповiдальностi при доведеностi вини когось iз членiв бригади у заподiяннi шкоди або коли встанов-

Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 441

лений'факт крадiжки матерiальних цiнностей стороннiми особами.

Солiдарна матерiальна вiдповiдальнiсть застосову§ться лише за умови, якщо вироком суду встановлено, що шкода пiдпри§мству заподiяна спiльними умисними дiями кiлькох працiвникiв, якi мали спiльну мету заподiяти шкоду i виннi у вчиненнi злочину.

рна вiдповiдальнiсть означа§, що особи, виннi у заподiяннi шкоди, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi, без визначення частки (долей) кожного. У порядку цивiльного судочинства суд ма§ право зобов'язати цих осiб вiдшкодувати шкоду сол

iдарне, якщо при постановленнi обвинувального вироку цивiльний позов був залишений без розгляду або коли вирок в частинi цивiльного позову скасовано i справа в цiй частинi направлена на новий розгляд в порядку судочинства.

Встановлення солiдарноє вiдповiдальностi кiлькох осiб за заподiяну пiдпри§мству шкоду означа§, що ця шкода може бути стягнута з одного iз притягнутих до солiдарноє матерiальноє вiдповiдальностi, який пiзнiше вимагатиме вiд iнших осiб, якi спiльно з н

им завдали шкоду, вiдшкодування в рiвних долях, за винятком частини, що припада§ особисто на нього.

Пленум Верховного Суду Украєни в п. 16 постанови вiд-29 грудня 1992 р. роз'яснив, що при вирiшеннi позовiв, у яких об'§днано декiлька вимог про вiдшкодування працiвником шкоди, розмiр шкоди, що пiдляга§ вiдшкодуванню, визнача§ться по кожнiй з об'§дна

них вимог з урахуванням вiдповiдного єй виду i меж матерiальноє вiдповiдальностi. Визначена в такий спосiб сума вiдшкодування по кожному випадку заподiяння шкоди включа§ться до загальноє суми, яка пiдляга§ стягненню з працiвника з урахуванням передба

ченого ст. 233 КЗпП рiчного строку для заявлення позову по кожнiй вимозi й поважностi причин його пропуску.

При визначеннi розмiру матерiальноє шкоди, заподiяноє працiвниками самовiльним використанням в особистих цiлях технiчних засобiв (автотрактррiв, тракторiв, автокранiв тощо), що належать пiдпри§мству, з яким вони перебувають у трудових вiдносинах, слi

д виходити з того, що така шкода, заподiяна не при виконаннi трудових (службових) обов'язкiв, пiдляга§ вiдшкодуванню iз застосуванням норм цивiльного законодавства, зокрема ст. ст. 203, 453 Цивiльного кодексу Украєни. У цих випадках шкода вiдшкодову§

ться у повному розмiрi, включаючи i не

442

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

одержанi пiдпри§мством прибутки вiд використання працiвником технiчних засобiв.

В разi матерiальноє вiдповiдальностi в межах середнього мiсячного заробiтку вiн визнача§ться виходячи iз заробiтку за два останнi календарнi мiсяцi роботи працiвника, що передували дню виявлення шкоди, якщо шкода виявлена пiсля його звiльнення. В раз

i, коли працiвник працював на даному пiдпри§мствi менше двох мiсяцiв, його заробiток обчислю§ться iз заробiтку за фактично вiдпрацьований час.