СИСТЕМА І ПОВНОВАЖЕННЯ МИТНИХ ОРГАНІВ

Система митних органів визначається в ст. 9. Митного кодексу України. Станом на 1 жовтня 2000 р. склад її був таким:

Державна митна служба України (1997 р. Президент визначив штатну чисельність 247 осіб, на 1 січня 2000 р.

10 регіональних митниць;

42 митниці (1998 р. — 45);

137 митних постів (1998 р. — 245).

Доцільно підкреслити, що система митних органів — структура не постійна і змінюється відповідно до завдань держави, тенденцій у зовнішньоекономічній політиці та інших факторів: створюються нові митні пости, побудовано найбільший у Європі автомобільний перехід — Краківець, ліквідуються митниці, що не виправдовують себе фінансово та політично.

Про динаміку та нестабільність керівництва митною справою може свідчити те, що за перші 7 років існування суверенної України змінилося 5 керівників Державної митної служби України (Коваль, Колос, Кравченко, Деркач, Солов-ков).

Повноваження митних органів можна розкрити через основні завдання (ст. 9 МК) та компетенцію митних органів (ст. 6 Закону «Про митну справу в Україні»), а також через функції, що вони виконують:

участь у розробці та реалізації митної політики держави. Жодний відомчий орган чи орган місцевого самоврядування не мають права втручатися, відміняти рішення митного органу;

забезпечення в межах своїх повноважень економічної безпеки держави, яка є основою державного суверенітету;

забезпечення дотримання законодавства, контроль за виконанням якого покладено на митні органи, вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян, організацій, держави, що виникають при реалізації митної справи;

захист економічних інтересів держави, національного товаровиробника;

застосування засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин у країні, в її міжнародних та економічних відносинах;

збирання митних платежів, податків, зборів;

участь у розробці заходів економічної політики по відношенню до товарів, що переміщуються через митний кор-дон.

забезпечення дотримання дозвільного порядку перемі-щення товарів і транспортних засобів через кордон України;

боротьбу з контрабандою, порушеннями митних правил, незаконним переміщенням зброї, наркотичних засобів, культурних і національних цінностей, співробітництво з іншими державами в боротьбі з міжнародним тероризмом тощо;

здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, створення умов для прискорення переміщення товарів;

ведення митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної ста-тистики;

розроблення і удосконалення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;

контроль за вивозом стратегічних та інших важливих для інтересів держави товарів (експортний контроль);

здійснення валютного контролю в межах компетенції;

проведення науково-дослідних робіт, лабораторних дослідів (експертизи товарів);

підготовка фахівців у галузі митної спра-ви;

забезпечення у встановленому порядку інших державних органів, організацій і громадян інформацією стосовно митної спра-ви;

розвиток матеріально-технічної і соціальної бази митних органів, створення необхідних умов для праці і життя мит-ників.

Виходячи із повноважень і завдань, що покладені на митні органи, можна дати таке визначення:

Митний орган — це державний орган виконавчої влади, який за характером є правоохоронним, діє від імені держави, наділений владними повноваженнями, виконує завдання і функції в галузі митної справи і в інших пов’язаних з нею галузях державного управ-ління з допомогою властивих йому форм і методів діяльності та на підставі закону.

Систему митних органів можна визначити як обумовлену функціональною єдністю сукупність митних органів, яка характеризується одними цілями і завданнями діяльності, а також ієрархічною побудовою і підпорядкованістю нижчих органів вищим.

Єдиним функціональним і організаційним центром цієї системи є Державна митна служба України.