3. Загальна характеристика Кодексу Наполеона
Важко беззастережно повірити твердженням про те, що в будинку кожного французького селянина поруч з Біблією сусідить Цивільний кодекс. Але, очевидно, Со-рель мав рацію, коли писав: «Я не можу собі уявити іншу таку країну, де б цивільне право настільки глибоко проникнуло у ментальність і стало б невід'ємною частиною духовного життя, світу почуттів і літератури всієї нації».
Характеризуючи французький Цивільний кодекс в цілому, важко обійтися без цитування Ф.
Енгельса, який вдало наголосив на сутності Кодексу. Він писав: «...революція назавжди порвала з традиціями минулого, знищила останні сліди феодалізму та в Сосіе СІУІІЄ майстерно пристосувала до сучасних капіталістичних умов старе римське право — це майже довершений вираз юридичних відносин, що відповідають тій сходинці економічного розвитку, яку Маркс називає товарним виробництвом, — в такому ступені майстерним, що цей революційний кодекс законів ще й зараз у всіх інших країнах, не виключаючи й Англії, служить взірцем при реформах в області права власності».У наведеному висловлюванні містяться не тільки похвали в адресу французьких законодавців, але і підкреслена одна з суттєвих особливостей Кодексу Наполеона — ретельне врегулювання відносин приватної власності. Крім неї, до характерних рис французь-
кого Кодексу, варто віднести закріплення в ньому низки інших принципів правового становища приватної особи, ретельне регулювання майнових відносин між власниками, високу законодавчу техніку та ін. Оглянемо їх дещо детальніше.
Кодекс побудований за інституційною системою, характерною, як вже знає читач, для римського приватного права. Він поділяється на три книги, які, в свою чергу, поділено на титули, титули — на розділи та статті.
Першій книзі передує короткий вступний титул, що містить ряд загальних положень. Самі ж книги відповідають інститутам римського права: І книга — «Про особи» (ст.
7-515) — містить норми про правове положення фізичних осіб, а також про сімейні відносини; II книга — «Про майно та різноманітні зміни видів власності» (ст. 516-710) — містить положення про речеві права; III книга — «Про різноманітні засоби, якими набувається власність» (ст. 711-2281) — присвячена зобов'язальному та спадковому праву, а також містить норми про строки (набувальної та позовної давності).Найважливіші принципи приватного права, закріплені в Кодексі: формальна рівність громадян перед законом, необмежене право приватної власності та всебічний його захист, свобода договорів, закріплення вимог справедливості у правових відносинах.
Як зазначалося, Кодекс Наполеона характерний високою законодавчою технікою: матеріал викладено послідовно та логічно; мова проста та ясна (Стендаль вважав за необхідне читати Цивільний Кодекс для поліпшення свого стилю); норми, як правило, невеликі за обсягом і містять ясне визначення або вказівку; в той же час немає надлишку казуїстичних рішень.
До сказаного можна додати, що Цивільний кодекс французів невеликий за обсягом як для актів такого масштабу та значення.
Навіть при першому погляді, відчувається вплив на Кодекс римських правових поглядів і суто технічних законодавчих. У той же час Кодекс Наполеона створений на новому, більш високому рівні, з врахуванням потреб часу і навіть з перспективою на майбутнє, що підтверджується його таким довгим життям.
408
409