5. Розроблення модельних законодавчих актів
Зближення правових систем держав на основі гармонізації законодавства здійснюється також шляхом розробленням модельних законодавчих актів, тобто схожих законодавчих актів, що призводить зрештою до одноманітного регулювання відносин у різних сферах суспільного життя.
Розроблення модельних законодавчих актів більшістю дослідників визнається як успішний і ефективний спосіб, що забезпечує зближення правових систем.
Модельні законодавчі акти, на думку Ю.О. Тихомирова, виступають як своєрідний «міст» між нормами міжнародного і внутрішнього права та сприяють «вплітанню» в тканину названих нормативних систем2.Разом із тим, на думку Р. Давида, вадами модельної законотворчості є, по-перше, можливість внесення до моделі поправок
' Internationa! Encyclopedia of Comparative Law. Vol. II. Ch. 5. — P. 196.
2 Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. — М.: НОРМА, 1996.
— С.;
126
X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
X. Бєхруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
127
(що цілком природно для будь-якої законодавчої процедури), а по-друге, небезпека того, що держава згодом внесе зміни до прийнятого національного акта або взагалі від нього відмовиться. Усе це не може забезпечити вишуканої одноманітності правового регулювання, і тому модельна законотворчість має лише теоретичну цінність, а багато таких проектів можуть опинитися в кошику для сміття1.
Проте досвід інтеграційних процесів за останні десятиліття говорить про те, що модельна законотворчість має не тільки теоретичні, але й практичні цілі, що призводять до конкретних результатів у сфері одноманітного правового регулювання в різних галузях життя суспільства.
Модельні законодавчі акти мають рекомендаційний характер і служать орієнтиром для розвитку і зближення національних законодавчих актів, в яких містяться типові норми, що дають нормативну орієнтацію для законодавця.
Таким чином, вони не є обов'язковими для законодавчих органів, а покликані, перш за все, виконувати функцію певного нормативно-орієнтуючого стандарту.Вони розробляються і приймаються міждержавними об'єднаннями (наприклад ЄС) для держав-членів, міжнародними організаціями (наприклад ООН), нормотворчими органами федерації (наприклад США) для її суб'єктів, а також ученими-правознавцями і фахівцями та мають доктринальний характер (наприклад розроблення в 1992 р. фахівцями Гарвардського університету «Базового світового податкового кодексу» в рамках міжнародної податкової програми).
Підготовка, розгляд і схвалення кожного модельного законодавчого акта вимагають певних процедур їх розроблення і прийняття. Однією з важливих умов забезпечення високої ефективності і реальної результативності такого виду акта є його всебічне і послідовне наукове обґрунтування, що зумовлює використання сучасних законотворчих технологій.
Пропонований модельний законодавчий акт може бути визнаний і використаний різними державами залежно від їхніх потреб
1 David R. The International Unification of Private Law // International Encyclopedia of Comparative Law. VII. The Legal Systems of the World. Their Comparison and Unification. — New York, 1971. — P. 81.
і необхідності. Строк, обсяг і форми його застосування залежать від особливостей національних законодавств, для яких він при-значений.
Головна вимога до модельних законодавчих актів полягає в тому, щоб вони не містили принципових суперечностей із націо-нальними законодавствами, оскільки в такому разі вони зможуть знайти ґрунт для реалізації.
У січні 1995 р. Організація економічного співробітництва і розвитку, діючи в рамках програми співпраці країн колишнього СРСР, запросила всі держави СНД взяти участь у роботі груп експертів з іноземних інвестицій. У результаті було підготовлено проект модельного закону про іноземні інвестиції, побудованого на принципах національного режиму, міжнародних стандартів. Цей документ, окрім інформаційної користі, сприяв виробленню в державах СНД спільного підходу і термінології, зближенню їхніх законодавств із міжнародними стандартами.
Очевидно, що використання модельного законодавчого акта сприяє подальшому вдосконаленню національного законодавства шляхом прийняття якісніших нормативно-правових актів, що враховують національну специфіку і національні інтереси з одного боку, і інтегруючі їх у глобальніші масштаби, з іншого.