Перший Сімейний кодекс України 1919 року

В основу першого Сімейного кодексу України — «Кодексу законів про акти громадянського стану, про сім'ю та опіку» були покладені принципи перших декретів України «Про шлюб» та «Про розлучення».

Кодекс регламентував усі сторони сімейно-шлюбного життя і складався з 3-х книг: «Про акти громадянського стану», «Про шлюб і сім'ю», «Про опіку».

У першій книзі Кодексу встановлювався порядок ведення записів різних актів громадянського стану (народження, смерті, зміни прізвища та ін.), а також порядок встановлення громадянського стану осіб у випадку втрати книги запису чи неможливості з інших причин отримати з неї запис.

Друга книга Кодексу «Про шлюб і сім'ю» визначала основні принципи шлюбу, умови вступу до шлюбу, підстави визнання шлюбу недійсним. Також у Кодексі був спрощений порядок розлучення, зокрема «при наявності взаємної заяви, запис про розлучення в РАГСІ проводився зразу ж, а у випадку односторонньої заяви запис про це проводився лише, коли зацікавлений з подружжя подасть посвідчення про проведену ним трикратну публікацію про розлучення в місцевих «Известиях».'

У Кодексі України детально розроблене положення про рівність майнових і особистих прав подружжя, встановлювався обмежений строком обов'язок подружжя утримувати один одного після розлучення. За батьками визнавали рівні права і обов'язки по відношенню до дітей. Запроваджувався інститут позбавлення батьків їх прав. В основу регулювання майнових відносин батьків і дітей був покладений принцип роздільності майна.

У зв'язку з подіями громадянської війни Сімейний кодекс УРСР 1919 р. не був введений в дію і тому не став законодавчим актом. Проте він мав певну історичну цінність, як перша спроба проведення кодифікації сімейного законодавства в Україні.