28.Розірвання шлюбу в судовому порядку.

Основним способом розірвання шлюбу є судовий. Судом шлюб розривається в тих випадках, коли один із подружжя не погоджується на розлучення, коли у подружжя є спільні неповнолітні діти, коли у подружжя, які бажають розірвати шлюб, виникають майнові спори.

Законодавством передбачено, що справи про розірвання .шлюбу розглядаються судом за заявою одного з подружжя, як правило, за місцем проживання відповідача.

Згідно ч.2 ст.38 КпШС України чоловік не має права без згоди дружини порушити справу про розірвання шлюбу під час її вагітності і протягом одного року після народження дитини. Це положення відноситься і до випадків, коли дитина народилася мертвою або не дожила до одного року. При відсутності згоди дружини на розгляд справи про розлучення, суддя відмовляє в прийнятті позовної заяви, а якщо вона була прийнята, суд припиняє провадження по справі.

При розгляді справ про розірвання шлюбу суд зобов'язаний всебічно вияснити взаємовідносини сторін, дійсні мотиви, з яких ставиться питання про розірвання шлюбу, прийняти заходи до примирення подружжя як при підготовці справи до судового розгляду, так і в судовому засіданні. Суди зобов'язані розглядати справи про розірвання шлюбу, як правило, з участю обох сторін.

Розгляд справи при відсутності одного з подружжя, що не з'явилось, може бути допущено лише у виключних випадках і по мотивованій постанові суду. При неявці в судове засідання без поважних причин подружжя, суд відкладає розгляд справи. А при неявці при повторному виклику, суд залишає позов без розгляду, якщо не вважає можливим вирішити справу по матеріалах, які є в наявності.

В позові, поданому в суд, повинні бути вказані підстави для розірвання шлюбу. Короткочасний розлад в сім'ї і конфлікти між подружжям, викликані випадковими причинами, а також необґрунтоване серйозними доводами небажання одного або обох з подружжя продовжувати шлюб не можуть вважатися достатніми підставами для розірвання шлюбу.

Справи про розірвання шлюбу, як правило, розглядаються у відкритому судовому засіданні, але за проханням подружжя в деяких випадках, коли зачіпаються інтимні сторони їх життя, повинні розглядатися в закритому засіданні.

Суд, який розглядає справу про розлучення, може:

а) винести рішення про розірвання шлюбу;

б) відмовити в позові;

в) винести постанову про відкладення справи і визначити термін в межах шести місяців для примирення, якщо не вдалося досягнути примирення подружжя в судовому засіданні.

Конкретний строк для примирення призначається судом виходячи із фактичних обставин кожної справи, яка розглядається і по якій виникла необхідність в його наданні подружжю. При цьому тривалість строку повинна бути такою, щоб виключалась будь-яка можливість прийняття подружжям поспішного рішення.

Якщо по закінченню визначеного судом строку подружжя примиряються, провадження в справі закривається, ї якщо подружжя примирилось після вступу рішення-суду про розірвання шлюбу в законну силу, суддя виносить постанову про закриття виконавчого провадження.

Одночасно із розірванням шлюбу суд може розглядати спори про те, при кому із батьків повинні проживати неповнолітні діти, а також спори про стягнення аліментів на дітей або чоловіка (дружину), про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя. Вказані спори розглядаються в шлюбно-розлучному процесі, якщо про це заявлене ррохання одного або обох із подружжя і якщо суд визнає це необхідним в інтересах захисту неповнолітніх дітей і непрацездатного чоловіка (дружини).

Суд при відмові в позові про розірвання шлюбу не розглядає в тому ж провадженні інші, заявлені спільно з цим позовом, вимоги подружжя. В цьому випадку сторони мають право знову пред'явити ці вимоги з дотриманням правий про підсудність.

В рішенні суду повинно бути вказано, в якому розмірі і з кого стягується державне мито, при визначенні розміру державного мита, яке підлягає стягненню з подружжя у випадку розірвання шлюбу, суд приймає до уваги матеріальне становище кожного із них і інші конкретні обставини, зокрема, при кому і подружжя залишаються проживати неповнолітні діти.

Шлюб припиняється з часу реєстрації розлучення в книзі запису актів про розірвання шлюбу, тобто днем припинення шлюбу є не день винесення рішення суду про розірвання шлюбу і не момент вступу рішення суду в законну силу, в день реєстрації розлучення в органах РАГСу хоча б одним із подружжя.