Тема 1. Поняття, системата предмет римського права

Поняття римського права. Сучасне цивільне право виникало і розвивалося протягом тривалого часу. Свою історію воно почало ще з часів Стародавнього Риму. Тому і правова система України називається романо-германською.

У римлян право було досить розвинене для тодішнього часу

і містило дуже багато положень, які можна застосовувати й нині.

Європи, в тому числі й України.

Цивільне право у стародавньому Римі складалося з трьох си-

стем: ius civile — цивільне право, ius gentium — право народів, ius praetorium — преторське право. Цивільне право Стародавнього Риму відзначалося національною обмеженістю, обтяжливим формалізмом, консерватизмом. Цивільне право існувало лише на території міста-держави Риму, і тому мало замкнутий характер. Основним джерелом права були Закони XII таблиць.

Цивільне право не могло регулювати майнових відносин між мешканцями Риму та мешканцями інших територій і тому воно постійно розвивалося. Згодом римське право визнало цивільні права і жителів провінцій Риму, які називалися перегринами.

В період III—І ст. до нашої ери Рим почав вести загарбницькі війни проти інших народів. Невелике місто поступово перетворилося на величезну державу. Виникла необхідність регулювати відносини в межах завойованих місцевостей між самими перегринами. І тому для них вводиться нова посада — претор для перегринів.

Звичайно, в підкорених місцевостях вже існували певні правові норми. Дуже часто вони були досконалішими за римські, і тому претори, звичайно, послуговувалися ними. Так виникла нова гілка права — право народів (ius gentium). Воно в кращий бік відрізнялося від традиційного — було рухливішим, не обтяженим формалізмом та пристосованішим до умов тогочасного суспільства.

Ці два права існували поруч, взаємно збагачуючись і доповнюючи одне одного. Але все одно вони не встигали за бурхливим розвитком цивільних правовідносин, і тому досить активно поширювалася діяльність преторів. Згодом результати такої діяльності фіксувалися у спеціальних збірниках та називалися претор-

ським правом (ius praetorium).

Особливістю преторського права було те, що воно регулювало відносини як між римськими громадянами, так і між перегринами, але застосовувалося у разі неспроможності цивільного права чи права народів урегулювати певні суспільні відносини.

Преторське право було досконалішим за право народів та цивільне право. Воно було гнучкішим, без зайвого формалізму, і виникло на ґрунті попередніх двох прав, з яких завдяки діяльності преторів взяли все найкраще.

Всі три системи складали єдине ціле і називалися цивільним правом. Згодом грані між ними зтерлися, і утворилася нова си-

стема — римське приватне право.