21.Техніки та прийоми у роботі з автоматичними думками

Техніки і прийоми у роботі з автоматичними думками:

когнітивна репетиція - стимуляція клієнта до «розмірковування вголос».

In vitro - рольове програвання.

In vivo — самоспостереження з фокусуванням на думках та регістрацією у щоденнику.

емпірична перевірка гіпотез - використання поведінкових технік.

логічна перевірка гіпотез — основний прийом — сократичний дедуктивний діалог терапевта з клієнтом. У ході такого діалогу терапевт допомагає клієнту представляти свої переконання у формі гіпотез і перевіряти їх за допомогою численних додаткових питань, які дозволяють прийти до самостійних висновків.

корекція алогізмів: шкалування; реатрибуція; умисне перебільшення; оцінка пояснень, що дають інші тощо.

конфронтація з автоматичними думками: техніки «колонок», внутрішнього монологу тощо.

У роботі з емоціями терапія будується на тому, щоб знизити емоційний дистрес, який викликано неправильною інтерпретацією тієї чи іншої ситуації. Терапевт переводить дані, що надає клієнт, у категорії когнітивної моделі: ситуація - автоматична думка - реакція (емоція, поведінка чи фізіологічна відповідь організму). Клієнта важливо навчити не просто розпізнавати свої емоції, але і оцінювати ступінь їх інтенсивності.

Результат першого етапу: зростаюче саморозуміння клієнта, усвідомлення тих автоматичних думок, які «запускають» важкі емоційні стани та неефективну поведінку, а також здатність справлятись з ними.

Другий етап когнітивної терапії передбачає наступні кроки:

Перший крок - виявлення установок та переконань. Техніки: «маркування тем», «випущена униз стріла».

Другий крок - оцінка обґрунтованості та корисності вже виявлених переконань: емпірична: принцип «роби те, що важко» тощо; та логічна: сократичний діалог, пошук джерела у дитинстві і оцінка теперішнього, тощо.

Третій крок - зміна переконань через конфронтацію.

Домашні завдання є необхідним елементом кожної сесії, її інтегральною частиною, що дозволяє розширити можливості для когнітивних та поведінкових змін у клієнта протягом усього тижня між сесіями. Типові домашні завдання:

поведінкова активність;

виявлення автоматичних думок;

бібліотерапія;

огляд останньої терапевтичної сесії;

підготовка до наступної терапевтичної сесії.

Завершення терапії та профілактика рецидивів передбачає застосування терапевтом впродовж сесій деяких процедур із підбадьорювання клієнта за успіх; навчання клієнта прийомам та технікам; підготовку до можливого погіршення стану у ході терапії; роботу з хвилюванням з приводу зміни частоти сесііГта завершення терапії.

Таким чином, ефективне планування когнітивної психотерапії вимагає встановлення правильного діагнозу, чіткого формулювання терапевтичного випадку у термінах когнітивної терапії, а також врахування індивідуальних особливостей та потреб клієнта.