34. Ч.Спілбергера, Тейлора

Методики Ч.Спілберга (Методика диагностики самооцінки)

Даний тест представлений у вигляді опитувальника з 40 питань. Тест є надійним джерелом інформації про самооцінку людиною рівня своєї тривожності в даний момент (реактивна тривожність) і особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини).

Особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливих, реагувати на такі ситуації станом тривоги.

Реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю.

Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, іноді порушення тонкої координації.

Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і психосоматичними захворюваннями.

Але тривожність спочатку не є негативною рисою. Певний рівень тривожності - природна і обов'язкова особливість активної особистості.

При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень "корисної тривоги».

Шкала самооцінки складається з 2 частин, роздільно оцінюють реактивну (РТ, вислови № 1-20) і особистісну (ЛТ, вислови № 21-40) тривожність.

Шкала ситуативної тривожності складається з 20 суджень (10 з них характеризують наявність емоцій, напруженості, занепокоєння, заклопотаність, а 10 - відсутність тривожності).

Результати підраховуються по ключу.

Обробка та інтерпретація результатів:

до 30 - низька тривожність;

31-45 - помірна тривожність;

46 і більше - висока тривожність.

Випробуваному необхідно оцінити своє самопочуття в даний момент. Пропонуються, наприклад, такі твердження: «Я спокійний», «Мені ніщо не загрожує», «Я засмучений» і т.д.

У методиці є нормативи, які вказують на високий рівень тривожності, середній і низький. Реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю.

Значні відхилення від рівня помірної тривожності вимагають особливої ​​уваги. Висока тривожність передбачає схильність до прояву тривоги в ситуаціях оцінки його компетентності. У цьому випадку слід знизити суб'єктивну значимість ситуації і завдань і перенести акцент на осмислення діяльності та формування почуття впевненості в успіху.

Низька тривожність, навпаки, вимагає підвищення уваги до мотивів діяльності та підвищення почуття відповідальності. Іноді дуже низька тривожність у показниках тесту є результатом активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе в «кращому світлі».

Також розроблена шкала для оцінки особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини), яка також складається з 20 висловлювань.

Випробуваний повинен оцінити, як він себе зазвичай відчуває. Тут пропонуються, наприклад, твердження:

«Я відчуваю задоволення»,

«Я дуже швидко втомлююся»,

«Я цілком щасливий» та ін

Особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Дуже висока особистісна тривожність прямо корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами і з психосоматичними захворюваннями.

Але тривожність не є спочатку негативною рисою. Певний рівень тривожності - природна і обов'язкова особливість активної особистості. При цьому існує оптимальний індивідуальний рівень "корисної тривоги».

Шкали ситуативної та особистісної тривожності можна використовувати в консультативній практиці, при оцінці результатів корекції емоційних станів, оцінці динаміки емоційних станів у працівників і т.д.

Методика вимірювання рівня тривожності Тейлора

адаптація Т. А. Немчинова

Твердження шкали відбиралися з набору тверджень Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника (MMPI). Вибір пунктів для шкали «прояви тривожності» здійснювався на основі аналізу їх здатності розрізняти осіб з «хронічними реакціями тривоги»

Обробка результатів дослідження здійснюється аналогічно процедурі MMPI.

У 1975 р. В. Г. Норакидзе доповнив опитувальник шкалою брехні, яка дозволяє судити про демонстративності, нещирості у відповідях.

Опитувальник містить 60 тверджень і призначений для оцінки рівня тривожності як одного з показників адаптованості працівника професійної діяльності.

Оцінка результатів дослідження за опитувальником проводиться шляхом підрахунку кількості відповідей обстежуваного, які свідчать про тривожності. Кожен співпадає з ключем відповідь оцінюється в 1 бал

Сумарна оцінка: 40-50 балів розглядається як показник дуже високого рівня тривоги; 25-40 балів свідчить про високий рівень тривоги; 15-25 балів - про середній (з тенденцією до високого) рівні; 5-15 балів - про середній (з тенденцією до низького) рівень та 0-5 балів - про низький рівень тривоги.

Для зручності користування кожне твердження пропонується обстежуваному на окремій картці. Згідно з інструкцією, обстежуваний відкладає вправо і вліво картки, залежно від того, згоден він чи не згоден з містяться в них твердженнями. Тестування триває 15-30 хв.

Оцінка результатів дослідження за опитувальником проводиться шляхом підрахунку кількості відповідей обстежуваного, які свідчать про тривожності.