<<
>>

§ 3. Юридичний підхід до типології держави

Лібертарно-юридичний критерій типології держави. Згідно з лібертарно-юридичним (основоположник В.С. Нерсесянц2) критерієм типології держави її тип визначається як основні історичні форми визнання і організації свободи людей, що виражають етапи прогресу свободи.

При цьому принципового значення набувають типологія права і держави за тими критеріями, що визначають специфіку різних історичних форм визнання людей як суб'єктів права і державної влади.

Так, у стародавніх державах індивід (люди) вважався вільною особою і суб'єктом права та державної влади виключно за

1 Див.: Венгеров А.Е. Теория государства й права: Учебник для юридических

вузов. - М-, 1999. - С. 84 і наст.

1Нерсесянц В.С. Теория государства й права: Учеб. пособ. - М„ 1999. - С. 53-57.

Глава 14. Тип держави; сутність, класифікація і структура              271

жави за лібертарно-юридичним підходом є етнічний тип держави. При цьому члени відповідного етносу (наприклад, римляни) були суб'єктами права і державної влади, а нечлени - рабами і об'єктами права і державної влади.

Подолання рабства призводить до того, що етнічна нерівність поступається місцем нерівності становій. Усі члени суспільства визнаються суб'єктами права і державної влади, але різною мірою. В умовах станового типу держави і права кожен був таким суб'єктом саме як член відповідного стану. Внутрішньо-станова рівність при цьому поєднувалася з міжстановою нерівністю.

З початком буржуазних революцій виникає індивідуалістичний тип держави і права. В умовах цього типу людина стає суб'єктом права не як член якогось етносу чи стану, а як самостійний політичний індивід в результаті відокремлення сфер політичного і приватного життя та формування неполі-тичнсто громадянського суспільства на противагу політичній державі.

Сучасний тип держави і права можна назвати гуманітарно-політичним або природно-позитивним, оскільки він поєднує як приватні, так і публічні принципи права та держави.

Саме в рамках цього типу відбувається закріплення в основних законодавчих актах природних прав і свобод людини. Таке закріплення зумовлює те, що держава тепер захищає ці права і свободи. Але водночас в державі з'являються певні привілеї для людини-громадянина порівняно з людиною-негромадянином. Поділ прав і свобод на належні лише людям (приватний компонент) і належні громадянам (публічний компонент) складає основу гуманітарно-політичного типу держави.

Зазначені типи держави - етнічний, становий, індивідуалістичний та гуманітарно-політичний - являють собою історично змінюючі одне одного форми та ступені зростання в розвитку людської свободи від стародавніх часів до сучасності.

Політико-правовий критерій типології держави. В основу цього підходу (основоположник Г.В. Назаренко1) покладено особливості державно-правової системи, що характеризують правове становище різних верств населення і способи державного захисту соціального статусу громадян.

За цим критерієм можна виділити такі типи держав - становий, представницький і цивілізований.

1 Назаренко Г.В. Теория государства й права: Учеб. пособ. - М., 1999. - С. 35-36.

272РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Характеризуючи становий тип держави, слід мати на увазі, що він законодавче закріплює і захищає нерівне становище різних класів та станів, а також привілеї різних соціальних груп всередині стану. Якщо порівняти цей критерій з формаційним підходом до типології держави, то ми побачимо, що становому типу держави відповідає рабовласницька і феодальна держава.

На відміну від станової сучасна представницька держава .законодавче закріплює формальну рівність громадян. Представницькому типу держави відповідає право формальних можливостей, яке фактично не гарантує і не забезпечує рівності тим, хто не може скористатися послугами адвоката чи не має зв'язків у суспільстві.

Цей недолік має бути подоланим в рамках цивілізованого типу держави. Саме він повинен подолати формалізм права за допомогою системи соціальних гарантій, у тому числі всебічну підтримку соціальне не захищених верств населення - безробітних, пенсіонерів, інвалідів, студентів тощо.

Цьому типу відпові-

Соціетальний критерій типології держави. В Росії з'явилася типологія, яка затверджувала соціетальний підхід до держави і суспільства. Суть цього підходу (його основоположником можна вважати Р.Т. Мухаєва1) полягає в тому, що держава може служити суспільству або навпаки. За цим підходом виділилися такі типи держав, як поліцейська, правова і соціальна.

Поліцейська держава характеризується всебічною опікою над населенням та надзвичайним розвитком карної функції, яку здійснює розгалужена система державного насильства: армія, органи охорони правопорядку та безпеки, тюрми.

Правова держава - це спосіб зв'язку держави і особистості за допомогою права, за якого владні прагнення держави обмежуються таким чином, що гарантуються гідність людини, свобода, справедливість та правовий захист її як у відносинах з державною владою, так і між індивідами.

Соціальна держава прагне створити кожному громадянину максимально сприятливі умови існування, реалізації індивідуальних талантів і здібностей, забезпечити високий рівень соціального захисту.

За цим підходом процес розвитку держави йшов від поліцейської до соціальної через правову. Спочатку поліцейська

Глава 14. Тип держави: сутність, класифікація і структура              273

держава втручалася в справи суспільства з метою змусити його діяти в інтересах пануючого суб'єкта. Потім з утвердженням певних гуманістичних цінностей почалася історія правової держави, яка намагалася державну сваволю ввести в правові рамки. Після появи розвиненого громадянського суспільства це їй вдалося. Але правова держава не втручалася в справи суспільства. Таке становище призвело до того, що в результаті затвердження ринкових відносин відбулася соціально-економічна поляризація, коли з'явилися верстви надзвичайно багаті і надзвичайно бідні. Щоб усунути таку гостру нерівність, держава почала втручатися в справи суспільства, у рамках соціальної держави і за допомогою відповідних соціальних програм значно зменшила економічну нерівність.

Питання для самоконтролю

Які виділяються критерії юридичного підходу до типології дер

жави?

Як поділяються держави за лібертарно-юридичним критерієм?

Як класифікуються держави за політико-правовим критерієм?

Які групи держави розрізняють за соціетальним критерієм?

Що таке Індивідуалістичний тип держави?

Що таке гуманітарно-політичний тип держави?

Що таке представницький тип держави?

Що таке цивілізований тип держави?

Що таке поліцейська держава?

Що таке правова держава?

Чого прагне соціальна держава?

Завдання для дискусії

Чому, на ваш погляд, становий тип держави є характерним і для

лібертарно-юридичного критерію, і для політико-правового кри

терію юридичного підходу до типології держави?

Використовуючи систематизовану структуру типу держави та

юридичний підхід до типології, підготуйте доповідь на тему «Тип

держави в Україні».

Глава    15

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. Теорія держави і права: Навчальний посібник. - Суші: ВТД «Уні- верситетська книга»,2005. - 536 с.. 2005

Еще по теме § 3. Юридичний підхід до типології держави:

  1. Цивілізаційний підхід до типології держави
  2. § 6. Цивілізаиійний підхід до типології держави: контекст прогресу
  3. 7.2. Формаційний підхід до типології держав
  4. 7.3. Цивілізаційний підхід до типології держав
  5. Формаційний підхід до типології держав
  6. § 2. Типологія держави Поняття та підходи до типології держави.
  7. Типологія держави: формаційний підхід
  8. Типологія держави: цивілізаційний підхід
  9. § 6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
  10. § 3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
  11. Теорія держави і права в системі юридичних наук, її значення
  12. 1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
  13. § 3. Місце загальної теорії держави і права в системі юридичних та інших суспільних наук
  14. 4. Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
  15. ГЛАВА 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук
  16. 18.3.1.  Правове становище фізичних та юридичних осіб інших країн в ЄС згідно з положенням и двосторонні х уго д між іншими державам и та ЄС
  17. §1. Нотаріальний процесуальний порядок охорони та захисту майнових і особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб та держави
  18. Стаття 129. Особливості продажу земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам
  19. §11. Юридичний факт. Фактичний (юридичний) склад