§ 1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм

У реальному житті всю багатоманітність суспільних відносин врегулювати правом неможливо і робити цього не слід. Упорядкування поведінки людей здійснюється за допомогою різних правил, які є еталоном, моделлю, взірцем такої поведінки — соціальних норм.

об'єктивна обумовленість правил поведінки, необхідність саморегулювання суспільних систем, забезпечення стабільності і порядку, що виникають у процесі історичного розвитку суспільства з метою регламентації взаємодії людей і мають вольовий характер;

однаковість масштабу (міри) поведінки, власне норм, кожного з цих регуляторів;

неперсоніфікованість правил на відміну від індивідуальних, які обумовлюють поведінку конкретних суб'єктів, їх розрахованість на багаторазове застосування до невизначеного кола осіб;

гарантованість більшості з них на випадок порушення засобами державного або суспільного впливу;

відображення особливостей культурних традицій того чи іншого суспільства.

Таким чином. соціальні норми — це правила поведінки загального характеру, які виявляють волю певної частини населення або всього суспільства і гарантуються різними засобами соціального впливу.

І Класифікація соціальних норм здійснюється за такими критеріями:

За змістом регульованих відносин (політичні, організаційні, естетичні, технічні норми тощо);

За способами встановлення і забезпечення виконання (норми права, норми моралі, звичаї, корпоративні норми);

226

ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ

за способами закріплення і зовнішнього виразу (норми, які знаходяться у свідомості людей або ж виражені в усній чи письмовій формі).

Інколи розрізняють також вторинні (змішані) нормативні структури, до яких належать релігійні норми, що поєднують в собі риси і моральних, і корпоративних норм.