Види здібностей

Виділяють види здібностей за їх спрямованістю або спеціалізацією.

Загальні здібностіохоплюють властивості особистості, які відпові­дають вимогам багатьох видів діяльності. Поділяються на типи худож­ника, мислителя, середнього (за І.П.Павловим).

Спеціальні здібності відповідають вимогам окремої діяльності (лі­тературні, наукові, педагогічні). Структура спеціальних здібностей складається з тих властивостей особистості, які безпосередньо вплива­ють на успіх певної діяльності. Наприклад, В.О.Крутецький виявив та­ку структуру математичних здібностей:

S швидке й широке узагальнення математичного матеріалу;

S швидке згортання, скорочення, економність процесу міркування при розв’язуванні математичних задач;

S швидке переключення з прямого на зворотній хід думки при розв’язанні завдань;

S математична пам’ять на математичні співвідношення, схеми до­ведень, способи розв’язання;

S математична спрямованість - прагнення всі явища пояснити че­рез поняття математики.

Ці види здібностей пов’язані між собою: людина з розвиненими за­гальними здібностями має сприятливі умови для розвитку спеціальних. Загальні здібності становлять основу розвитку гармонійної особистості. Спеціальні - професіонала.

Для шкільної освіти важливо визначити мету: кого вона виховує на­самперед - особистість чи професіонала? Недооцінка спеціальних здіб­ностей може призвести до поверховості у розвитку особистості, коли вона про все знає, але неглибоко, все вміє, але недосконало. Натомість, при недооцінці значення розвитку загальних здібностей формується людина, подібна до машини, пристрою з вузькими визначеними функ­ціями.

За рівнем розвитку виокремлюють репродуктивні та творчі здібнос­ті. Репродуктивні виявляються в успішності оволодіння знаннями, на­вичками, вміннями; творчі- у здатності до винайдення нового, оригі­нального, до наукових відкриттів. Між ними існує тісний зв’язок. Нові відкриття людина робить спираючись на свої знання, минулий досвід. Людина, яка володіє репродуктивними здібностями, не обов’язково має і творчі та навпаки. Відомі феномени вундеркіндів - дітей, що дуже швидко засвоюють шкільну програму, раніше на 3-5 років від своїх ро­весників закінчують школу, навчаються в університеті. Здавалось би, всі вони в майбутньому повинні стати блискучими вченими, зробити унікальні відкриття. Однак, це буває далеко не завжди. Порівняймо ці випадки з долею М.В.Ломоносова, який почав навчатися пізніше від своїх заможних ровесників. І.Крилов написав першу байку у 40 років.

3.