Фізіологічні основи і вимірювання здібностей
Здібності не вроджені, але мають природні передумови, насамперед, особливості нейронних структур мозку людини та його функцій (зорова пам’ять, музичний слух, чутливість до запахів, смаків).
Задатки - це природна основа здібностей, ще нерозвинених, яка виявляється при перших спробах людини зайнятися діяльністю. Музичний слух перевіряється у спробі відтворити почутий звук. В утворенні здібностей відіграє роль загальний тип нервової системи, чутливість аналізаторів, особливості анатомо-фізіологічної організації людини. Так, для спортивних здобутків важливою є гнучкість тіла. Для дегустаторів - феноменальна чутливість нюхового та смакового аналізаторів. Задатки багатозначні: на основі однакових формуються різні здібності залежно від характеру діяльності. Не всі задатки перетворюються у здібності. Це залежить від конкретно- історичних умов життя. Так, музичний слух не виявиться, якщо людина живе в оточенні, де немає музичних інструментів.Дехто з учених вважає, що існування династій музикантів, художників, свідчить на користь вродженості здібностей. Так, у сім’ї Баха було більше 60 музикантів (Йоганн Себастіан з’явився в п’ятому поколінні), у Моцарта - 5, у Гайдна та Штрауса - по 2. Ці факти не можна вважати абсолютним свідченням на користь біологічної спадковості. Вони також можуть бути результатом сприятливої для розвитку даних здібностей сімейної атмосфери. Не менше відомо фактів, коли діти видатних батьків нічим не відзначились. Так, нащадки Нобелівських лауреатів (їх близько 400) за винятком двох (Кюрі та Н.Бора) не удостоєні такими преміями. Хоча здібності залежать від природних задатків, але самі вони є продуктом людської історії.
Отже, здібності є поєднанням вродженого та набутого. Ось як образно пояснив Л.А.Венгер взаємозв’язок між задатками, умовами виховання та розвитком здібностей: «Задатки можуть більшою чи меншою мірою сприяти розвитку здібностей так само, як суглинок чи чорнозем різною мірою сприятливий для розвитку рослин. Але що саме виросте із насінини - яблуня чи слива - залежить не від грунту, а від того, яке насіння було вкинуте».
За дослідженнями американських психофізіоло- гів, розвиток здібностей приблизно на 42-48% визначається задатками і на 52-58% умовами виховання.Актуальною є проблема вимірювання здібностей. Вперше її обгрунтував ще Ф.Гальтон (1822-1911). У своїй теорії, яка отримала назву «євгеніка», він доводив, що з часів Давньої Греції відбувається виродження людської раси, тому природний відбір слід замінити розумним на основі вимірювання здібностей. Для вимірювання здібностей важливим є питання про показники або критерії, за допомогою яких можна розпізнати здібності. У минулому існувала думка, що органи мозку і тіла людини можуть вказувати на її задатки. Ф.Галль розвивав ідею про залежність здібностей від поверхні черепа. І сьогодні нам відоме марновірство, за яким людина з високим чолом ніби то має значні розумові здібності. Сучасна нейрофізіологія заперечує ці погляди. Друга гіпотеза про залежність здібностей від розмірів мозку також не знайшла підтвердження. Середня вага мозку людини 1400 грамів, але вона значно коливається у різних людей. Наприклад, уІ.Тургенєва мозок важив 2012 грамів, у А.Франса - 1017 грамів. Найбільш продуктивними є гіпотези зв’язку здібностей із побудовою та розташуванням нервових клітин.
Отже, зовнішніх анатомо-фізіологічних показників, помітних з першого погляду, які могли б засвідчити здібності нормальної людини наука так і не знайшла. Проте психологія все ж таки здатна визначити рівень здібностей людини з урахуванням структури її інтелектуальних, емоційно-вольових, мотиваційних властивостей. Головними методами при цьому є психологічне спостереження й експеримент, що дозволяють досліджувати діяльність та поведінку людини.
4.