28. Особистісна зумовленість розсіяності уваги

Відволікання (розсіяність) - це перестрибування від одного зовнішнього об'єкта до іншого. Увага людини за мінімальної вольової регуляції підпорядковується зовнішніми обставинами.Розсіяність може бути істинною та уявною.

Істинна розсіяність проявляється у значному відволіканні, слабкій інтенсивності й слабкій зосередженості.Уявну розсіяність часто називають "професорською". Її внутрішніми причинами є надто велика зосередженість, слабке переключення і розподіл уваги.Причинами істинної розсіяності можуть бути: загальне порушення нервової системи, захворювання крові, нестача кисню, фізична або розумова втома, тяжкі емоційні переживання. Несприятливі умови діяльності, важкі за змістом і способом виконання завдання, а також нецікаві, відсутність інтересу до змісту діяльності та вміння і навичок працювати прискорюють утому і відволікають увагу від об'єктів діяльності. Особливо помітно відволікання уваги виявляється у розсіяних людей. Розсіяність - це негативна особливість уваги, яка зумовлюється ослабленням сили зосередженості. Фізіологічним підґрунтям її є слабкість збудження в ділянках кори головного мозку. Люди, а особливо діти, яким властива слабкість уваги, постійно відволікаються, їхня увага швидко переходить з предмета на предмет, не затримуючись на якомусь із них, їм важко зосередитися на чомусь одному більш-менш тривалий час. Крім того, однією з причин істинної розсіяності може бути значна кількість отриманих вражень, а також невпорядкованість захоплень та інтересів особистості.Уявна розсіяність виникає в результаті великої зосередженості на певній діяльності, коли людина нічого не помічає навколо себе.

Наявність двох, протилежних за змістом видів розсіяності доводить, що за зовнішніми схожими проявами приховані зовсім різні психологічні факториЛюдина може проявляти роззосередженість - негативну особливість уваги, зумовлену послабленнями сили концентрації (зосередженості). Роззосередженість уваги наявна під час інтенсивного зосередження на чомусь. Але це пов'язано з глибиною зосередження, а не з його слабкістю та поверховістю.