Мовлення як діяльність і як поведінка
Чи є мовлення діяльністю? Чи можна виділити у ньому компоненти, наявні в інших видах діяльності?
У відповіді немає єдності. Так, І.О.Зімняя вирізняє в мовленні говоріння і слухання.
Говоріння розглядається як самостійна діяльність з характерними компонентами. Його потреба, мотив, мета «щось сказати один одному». Мовленнєвий вираз програмується і реалізується тим, хто говорить. Предмет говоріння - висловлення думки, продукт - відповідна дія інших людей.О.О.Леонтьєв уважає, що мовленнєва діяльність має місце рідко, лише у ситуаціях, коли мета діяльності - породження висловлення, коли мовлення самоцінне (опанування іноземною мовою). В інших випадках використання мови передбачає немовленнєву мету, і тоді мовлення - не самостійна діяльність, а сукупність мовленнєвих дій, підпорядкованих меті власне діяльності. Так, учитель звертається до учня. Його мета - пояснення матеріалу, а мовлення -засіб досягнення цієї мети.
Мовлення в конкретній ситуації - мовленнєва поведінка. Вона передбачає усвідомлення людиною особливостей цієї ситуації й своєї ролі в ній. Відповідно своє мовлення людина модифікує відповідно до ролі. Але навіть у цьому випадку для мовця існує вибір сказати так чи інакше. Адже словник високорозвиненої мови налічує кількасот тисяч слів у той час, як у мовленні використовується лише дві-три тисячі. Це забезпечує людині значні можливості вибору: залежно від ситуативної ролімовець формує свою мовленнєву поведінку, добираючи найбільш влучні слова. Крім того, впливає культурний і освітній рівень людини, яка повинна будувати своє мовлення за стилем, складністю, типом інтонації, способом побудови речень, супроводити його мімікою та жестами.
У ситуації спілкування з другом доцільний розмовний стиль, неповні речення, багатство міміки й жестів. Інша справа, коли роблять наукове повідомлення. Тоді мовлення насичене професійними термінами, емоційно-нейтральне, речення повні, ускладнені, використовується ділова інтонація, обмаль жестів і міміки. Таким чином, немає єдиних норм відносно різних ситуацій мовлення. Використання мовлення відповідно до ситуації свідчить про високий рівень розвитку особистості, достатнє оволодіння нормами поведінки у суспільстві. Високі зразки мовленнєвої поведінки становлять ораторське мистецтво. Наука про красномовство - риторика.
4.
Еще по теме Мовлення як діяльність і як поведінка:
- Мовлення і пізнавальна діяльність
- § 2. Правомірна поведінка. Причини нестабільності правомірної поведінки
- 17. Інтелект та мовлення
- Види мовлення
- Розмежування понять мови і мовлення
- Лінгвістика, психолінгвістика, психологія мовлення
- Тема 2.4. Мовлення
- Тема 2.2. Психологія спілкування та мовлення.
- 1. Поняття та види правомірної поведінки.
- Правова поведінка
- Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379) а також захисника чи представника особи у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400).
- Правомірна поведінка
- Звичайна поведінка