Форми переживання почуттів

Процес переживання почуттів має дві сторони: змістовну, яка ви­значена модальністю емоції та відповідає на питання «що переживає людина?», та динамічну, що відповідає на питання «як переживає лю- дина»? Динамічну сторону емоційних процесів називають формами переживання почуттів, маючи на увазі їх інтенсивність, тривалість, глибину, силу.

Афекти швидко оволодівають людиною, бурхливо відбуваються, супроводжуються порушенням свідомості, втратою самоволодіння, ко­роткочасні, як спалах. Викликаються гострими життєвими ситуаціями, але схильність до афектів свідчить про невихованість, невміння володі­ти собою.

Стадії афекту :збудження; втрата контролю; знесилення;виснаження організму. Приклад афекту передає картина І.Є.Рєпіна «Іван Грозний і син його Іван».

Стрес - стан напруги при загрозі або перевантаженні. Деякі профе­сії сприяють виникненню стресів (педагог, військовий, юрист). При стресі, як і при афекті, порушується життєдіяльність організму (прис­корюється серцебиття, дихання), але втрати самоконтролю не відбува­ється. Може проходити і без сильно виражених проявів, але при цьому людина важко зосереджує, розподіляє та переключає увагу, погано розв’язує мислительні задачі. Водночас виконання автоматизованих дій покращується. Негативний варіант стресу називаютьдистресом. Вод­ночас, незначний і нетривалий стрес може викликати активізацію дія­льності, тоді він називаєтьсяеустресом.

Пристрасть - сильне, стійке, тривале почуття. В ній тісно пов’язані емоційні, вольові та мотиваційні компоненти. Виражається у зосере­дженні всіх думок, зусиль людини у напрямку обраної мети. Прист­расть - це завжди не просто переживання, але й відповідна дія (прист­расть до математики виражається не просто в інтересі до предмету, а й у діях: читання додаткової літератури, відвідування гуртка, тощо). У прис­трасті активність поєднується з пасивністю. Активність звужується й об­межується сферою діяльності, яка пов’язана з предметом пристрасті.

Настрій - це загальний емоційний стан, фон перебігу психічних процесів та поведінки людини (діяльність відбувається на певному емоційному фоні). Розрізняють настрої приємні та неприємні. Ефектив­ність діяльності вища при приємному настрої.

Настрій - не предметне переживання, а особистісне (нам просто ве­село чи сумно), залежить від загального стану здоров’я, тонусу життє­діяльності: «в здоровому тілі - здоровий дух». І, навпаки, хвора людина легше одужує, якщо має гарний настрій.

Настрій - це безсвідома емоційна оцінка особистістю того, як в да­ний момент складається для неї ситуація життєдіяльності.