Монархія та її види

Монархія (від грец. monarchia — mono «один» + arhea «влада», тобто єдиновладдя) — це форма державного правління, при якій формальним джерелом влади визнається одна особа — монарх.

Основні ознаки монархії:

• монарх править від імені «вищих сил», в силу свого особливого, сакрального походження;

• безтерміновість здійснення влади монарха;

• монарх вважається носієм державного суверенітету.

Джерелом легітимації влади монарха є віра підвладних у його особливий зв'язок із «вищими силами», які у минулому створили ідеальний світовий порядок. Однак із часом, якщо висловлюватися сучасними категоріями, у цьому порядку почали накопичуватися системні збої, що привело до погіршення життя більшості людей і соціальної несправедливості. Монарх же сприймається як своєрідний «драйвер» чи системна утиліта, що в силу свого сакрального зв'язку з творцем системи може виправляти помилки останньої та коригувати хід суспільного життя в напрямку первісного ідеального задуму.

Тому в стародавніх східних і античних суспільствах монарх вважався або втіленням вищих сил, або ж виводив своє походження від них. Навіть середньовічні династії намагалися вивести своє походження від Ісуса Христа чи його матері. Династична система надавала законність принципу передачі вищої державної влади в спадок (хоча спадковість влади не є визначальною характеристикою монархії). Наприклад, у Речі Посполитій практикувалися вибори короля, а в Священній Римській імперії германського народу - вибори імператора.

Утрата віри підвладних у сакральний характер влади монарха підриває джерело її легітимації. У сучасних суспільствах, де в основі світогляду лежать не релігійні переконання, а наукові знання, відродження монархічної системи влади в повному обсязі неможливе. Для цього необхідно радикально змінити саму систему світосприйняття людей, повернувши їх до періоду відчуження більшості населення від наукової освіти.

Головною відзнакою монархії є монополія монарха (принаймні, формальна) на прийняття державно-владних рішень та на здійснення державної влади з правом її делегування будь-кому на свій розсуд. Саме від імені монарха, а не від імені народу здійснюється вся влада в державі. Перед монархом (реально чи формально) несуть відповідальність усі органи державної влади та підпорядкований їм державний апарат. Сам же монарх формально не зобов’язаний звітувати ні перед ким про свої дії.