<<
>>

Зміст попи 11 я "фінансова система", принципи щодо її організації

Держава як провідний інститут, який здійснює управління суспільством складається з політичної, економічної, соціальної, релігійної та інших структур. Основу економічної структури складають товарно-грошові відносини, що виникають в державі.

В цих відносинах приймають участь чотири суб’єкти: держава, реї іон. і осподарюючий суб'єкт та громадянин. Вступаючи у міжособистісні товарно-грошові відносини, ці суб'єкти, як це зазначалося у попередньому розділі, ініціюють появу фінансових відносин, що призводить до формування фінансової системи.

Система у широкому розумінні являє з себе сукупність і відносно самостійних якісно визначених елементів, між якими І існує зв'язок або взаємодія

Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці. Відповідно структура фінансової системи значною мірою визначається економічною моделлю суспільства. Так. у державі тоталітарного типу фінансова система с спрощеною і дешо примітивною Не всі її ланки с достатньо розвиненими.

У державах з ринковою економікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим. шо окремі їх ланки перебувають на стадії формування Цс стосується насамперед фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо.

Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у них всіх є загальна ознака це те. шо фінансова система являє собою сукупність різноманітні фондів фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, однак тісно пов'язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на економічні й соціальні процеси в державі, а також на формування й використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок.

^---------------------------- Отже, сукупність фондів фінам-

ресурсів іа взаємозв'язок між ними утворює фінансову систему країни.

^

Фінансову систему можна розглядати з позиції її функціонування (за внутрішньою будовою) та з погляду інституційної розбудови (за організаційною структурою).

За внутрішньою будовою:

Фінансова система це сукупність відносно відокремлені* х \ взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають І специфічні форми та методи розподічу та перерозподілу ВВП

віє За організаційною структурою:

Фінансова система це сукупність фінансових органів та \ інститутів, які здійснюють управління грошовими потоками Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової системи здійснюється за ознакою каналів руху грошових потоків і місцем концентрації фінансових ресурсів. Концентрація фінансових ресурсів відбувається у відповідних грошових фондах, які можуть виступати ознакою виокремлення ланок фінансової системи.

Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається із сфер та ланок.

Сфери характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладено рівень економічної системи.

Виділяють чотири сфери фінансово) системи:

Ъ рівень мікроекомоміки фінанси суб'єктів господарювання, рівень макроекономіки державні фінанси.

Ъ рівень світового господарства міжнародні фінанси,

% сфера забезпечення фінансовий ринок

• Ланка це виокремлена за певною о знакою чаї шина

І фінансових відносин. Виділення ланок проводиться за наявності автономного фонду фінансових ресурсів або специфічних форм

І / методів фінансових відносин

Можна стверджувати, що кожна ланка фінансової системи с самостійним її елементом, проте ця самостійність відносна всередині єдиного цілісного.

№ Фінансові системи мають певні характерні риси:

> кож на ланка фінансових систем мас властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів

> кожна ланка фінансової системи с відносно самостійною мас власну специфічну сферу застосування:

> між ланками фінансової системи існує тісний віасмо зв 'я зок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності системи в цілому

> фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавчо закріплена діяльність кожної її ланки,

> залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів. насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем мож е поділятися на менші підрозділи.

Поділ фінансової системи на окремі ланки явище об’єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової системи є динамічною і не може розглядатися у статичному вш ляді У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися, або деякі її ланки можуть відмирати.

Проте на сьогодні очевидно, що фінансова наука постійно поглиблює свог розуміння фінансової системи, її структури, функцій тощо. Якщо в середині XX століття більшість науковців поняття фінансової системи ототожнювали з поняттям державних фінансів, тобто різних видів бюджетів, то нині до складу фінансової системи стали включати фінанси підприємницьких структур, державний кредит, страхові й позабюджетні фонди тощо.

Для теорії й практики правильне визначення фінансової системи загалом і окремих її ланок зокрема мас важливе значення, оскільки сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання та поліпшення добробуту населення.

Що стосується формування організаційної будови фінансової системи, слід визначити, що вона складається з фінансового апарату, тобто органів управління фінансами, та фінансових інститутів. Але слід визначити, що це питання більш детально розглядається у темі "Управління фінансами"

Фінансова система базується ни таких засадах:

-> принципі розподілу фінансових ресурсів на централізовані та

децентралізовані;

•> принципі самостійності (кожна ланка фінансової системи країни має свої джерела формування доходів та напрями їх використання);

♦ принципі єдності (всі ланки фінансової системи поєднані між

собою через систему фінансових відносин, які виникають з приводу формування, розподілу та використання фінансових

ресурсів);

—♦ принципі функціонального призначення ланок фінансової

системи;

----- ¥ принципі адміністративно-територіального розподілу

фіна ні чівих ресурсів.

У періодичній літературі фінансова система іноді ототожнюється з фінансово-кредитною системою, валютно- фінансовою.

грошово-фінансовою тощо. Усе цс результат поверхового розуміння складних явищ і процесів економічного житія. В економіці кожної держави самостійно існують фінансова, кредитна, грошова або валютна системи. Вони виконують різні функції, а отже відрізняються і за структурою, і за формами впливу на економічні й соціальні процеси. Водночас вони діють в одному економічному просторі, мають тісну взаємодію і взаємозалежність.

Структура фінансової системи країни мас бути спрямована на розв’язання таких завдань:

> формування, концентрацію та оптимальне розміщення достатніх для виробництва певного обсягу ВВП фінансових ресурсів;

> досягнення максимальної ефективності використання наявних фінансових ресурсів - максимізація обсягів виробленого ВВП на основі вибору раціональної структури фінансового зобе течения;

> встановлення оптимальних пропорцій розподілу та перерозподілу виробленого ВВП і метою повного забезпечення потреб громадян, підприємств та держави в цілому.

> всебічне сприяння залученню усіх тимчасово вільних коштів та отриманих доходів через інститути фінансового ринку на фінансування виробництва ВВП

> формування страхових фондів з метою забезпечення відшкодування втрат фінансових ресурсів та доходів і забезпечення їх максимально раціонального використання

При розгляді внутрішньої структури фінансової системи деякі автори пропонують враховувати регіональні аспекти ії побудови * цих міркувань розглядають національні, регіональні іа світову фінансові системи.

Національна фінансова система відображає структуру фінансових відносин конкретної країни

Світова та регіональна фінансові системи включають у себе національні фінансові системи країн світу чи окремого регіону, а також систему міжнародних фінансів, які відображаються у централізованих на світовому чи регіональному рівнях коштах та фінансових ресурсах.

При розгляді даної теми більша увага нами буде приділена формуванню саме національної фінансової системи України

2.2.

<< | >>
Источник: Ковальчук С.В., Форкун І.В.. Фінанси. Навч. посібник. - Львів:“Новий Світ - 2000”,2006. - 568 с.. 2006

Еще по теме Зміст попи 11 я "фінансова система", принципи щодо її організації:

  1. 1.3 Соотношение категорий "поведение", "деятельность" и "общественные отношения" в познавательных моделях систем политического лидерства и общества
  2. *(1275) Для истории государственных установлений в ХVIII веке см. мое соч. "Высшая администрация XVIII ст."; Неволина, Соч., т. VI, стр. 210 и след.; Петровского, "Сенат при Петре Великом"; Дмитриева, "История судебных инстанций"; Кавелина, Собр. соч., т. I, "Основные начала русского судоустройства"; и т. д. Проф. Андреевского, "О наместниках, воеводах и губернаторах".
  3. Возникает особый социум - "социум культуры". В эпоху Нового времени этот "социум" развивается в контексте и на обочине "совместного труда". В XX веке... Впрочем, об этом - дальше.
  4. 6. Некоторые ученые, главы государств и др. считают: "сперва - "Экономика", потом - "Политика" и до конца своего правления направляют свою работу, только для развития экономики.
  5. Иными словами, в свете идеи "causa sui" вскрывается парадоксальность антиномической логики. "Теоретик-классик" может быть сейчас представлен в точке самоотстранения.
  6. Историко-акмеологический анализ понятий "гражданин", "гражданственность"
  7. "СТОЯЧАЯ ВОДА" И "СМЕРТЬ" В ИНДОЕВРОПЕЙСКОЙ ТРАДИЦИИ
  8. Курс "Теории вероятностей" в рамках "Спец. глав математики", 2017
  9. 86.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави припинення права історико-культурного землекористування.
  10. 91.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення. зміни та припинення права користування землями водного фонду.