Розрахунки в безготівковій іноземній валюті

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті по господарських операціях резидентів регулюється Законом №185. Згідно з цим Законом, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки сплати заборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з моменту митного оформлення (оформлення вантажної митної декларації) продукції, яка експортується, а у випадку експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта чи другого документа, який засвідчує виконання робіт (надання послуг), експорті прав інтелектуальної власності.

У випадку здійснення резидентами імпортних операцій, відповідно до зовнішньоекономічних договорів, які передбачають відстрочку поставки, товари (роботи, послуги), що імпортуються за такими договорами, повинні надійти в Україну, у строки, вказані в договорі, але не пізніше 90 календарних днів з моменту внесення авансового платежу чи виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортує-

ться. При здійсненні розрахунків за імпортними операціями у формі документарного акредитиву, товари, роботи, послуги, які є предметом зовнішньоекономічної угоди, яка передбачає таку форму розрахунків, повинні надійти в Україну протягом 90 календарних днів з моменту здійснення платежу уповноваженим банком на користь нерезидента.

Порушення резидентами строків, установлених Законом №185, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочки у розмірі 0,3 відсотки суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставлених товарів, вартості недовиконаних робіт (послуг), вираженої в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Днем виникнення заборгованості вважається перший день після закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними, лізинговими операціями або строків, установлених відповідно до раніше одержаних за цими операціями ліцензій.

У випадку звернення резидента з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених зовнішньоекономічними договорами, Законом №185, установлені наступні особливості нарахування і стягнення пені: ”... У випадку прийому судом чи арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 даного Закону, призупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У випадку прийняття судом чи арбітражним судом рішення про відмову в позові, повністю чи частково, або зупинення (закриття) судочинства або залишення позову без розгляду, строки, передбачені статтями 1 і 3 вищезгаданого Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки були призупинені.

У випадку прийняття судом чи арбітражним судом рішення про за- довільнення позову, пеня за порушення строків, передбачених статтями 1

і 2 даного Закону, не сплачується з дати прийому позову до розглядання судом чи арбітражним судом".

Державні податкові інспекції мають право за результатами перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

У випадку коли в строки, установлені для сплати сум пені за порушення порядку розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, резидент не вносить на відповідний розділ бюджетної класифікації вказані платежі, органи державної податкової служби здійснюють стягнення пені в порядку, визначеному Інструкцією №28.

Слід відзначити, що з входженням в силу Указу №41 розрахунки за експортно-імпортними операціями в національній валюті також здійснюються резидентами України в порядку, установленому Законом №185. А це означає, що на такі операції також розповсюджується строк 90 календарних днів, і встановлений порядок нарахування та стягнення пені за порушення строків розрахунків за такими операціями.

У випадку коли встановлені строки розрахунків за експортно-імпортними операціями порушені резидентами за договорами, які передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, оперативний і фінансовий лізинг, поставку складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, Національний банк може видавати таким суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності індивідуальну ліцензію на продовження цих строків.

Обов’язковою умовою для одержання ліцензії є наявність відповідного висновку Кабінету Міністрів України про належність зовнішньоекономічного договору резидента до вищевказаних договорів.

Слід відзначити, що порядок віднесення експортно-імпортних операцій до таких, які здійснюються на основі вищевказаних договорів, визначений Постановою №882:

■ До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів виробничої кооперації, відносяться такі поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, які технологічно взаємопов’язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції; а також операції щодо виконання послуг для проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування 1 здійснення технологічних операцій.

■ До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, відносяться такі, що пов’язані з реалізацією товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов’язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (строку угоди консигнації) за обумовлене винагородження продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту.

■ До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів комплексного будівництва, належать операції по виконанню проектних і проектно-пошукових робіт, передачі "ноу-хау" у галузі будівництва і виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконанню будівельних, спеціальних і будівельно-монтажних робіт, у тому числі під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою "бу- дувати-експлуатувати-передавати (Build - Operate - Transter)", здійсненню шеф-монтажу і авторського нагляду в будівництві, виконанню пусконалагоджувальних і гарантійних робіт і послуг, а також поставці машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій і матеріалів для виконання вказаних робіт

■ До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів поставки складних технічних виробів, відносяться операції по поставці обладнання частинами або поставці складних технічних виробів, які потребують установки, монтажу, наладки, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також поставці складних технічних виробів, строк виготовлення і транспортування яких перевищує 90 днів.

■ До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення, відносяться операції по поставці продукції згідно з переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

■ До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів оперативного і фінансового лізингу (у формі міжнародного лізингу), відносяться операції, визначені пунктом 1 статті 3 Закону України "Про лізинг".

■ Надання висновків відносно обгрунтування причин перевищення строків, указаних у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", покладається щодо договорів, які стосуються:

- консигнації - на Міністерство економіки;

- оперативного і фінансового лізингу (у формі міжнародного лізингу) - на галузеві міністерства за узгодженням з Мінекономіки;

- комплексного будівництва - на Держбуд із притягненням галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

- продукції ядерного призначення - на Міненерго;

- виробничої кооперації в:

• паливно-енергетичному комплексі - на Міненерго, Держнафтогаз- пром, Мінвуглепром;

• машинобудуванні, виробництві військово-технічної продукції, металургійній промисловості, хімічній промисловості, деревообробній і меблевій промисловості, целюлозно-паперовій і легкій промисловості - на Мінпромполітики;

• галузі зв’язку - на Держкомзв’язку;

• галузі транспорту - на Мінтранс;

• будівництві і житло-комунальному господарстві - на Держбуд;

• медичній промисловості - на Держком-медбіопром;

• сільському господарстві, харчовій і виноробній промисловості - на Мінагропром;

• рибному господарстві - на Держкомрибгосп.

Висновок подається в десятиденний термін з моменту подачі резидентом документів для розгляду.

Постановою №136 затверджена Інструкція про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій на проведення експортних, імпортних і лізингових операцій, тобто визначений не тільки порядок одержання резидентами індивідуальних ліцензій на продовження термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами при наявності відповідних висновків уповноважених міністерств і відомств, але також порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством термінів розрахунків за такими договорами.

Оскільки виторг за експортними операціями резидентів підлягає зарахуванню на їхні рахунки в банках у законодавчо встановлені терміни, то відлік таких термінів банк починає з наступного календарного дня після оформлення вантажної митної декларації (за договорами консигнації - після оформлення попередньої вантажної митної декларації відповідно до митного режиму "Експорт при ордерних постачаннях") або підписання акта (іншого документа) про виконання робіт, надання послуг. В останньому випадку, при наявності декількох документів з різними датами підписання, банк з метою контролю використовує той із документів, що підтверджує фактичне виконання робіт або надання послуг відповідно до умов зовнішньоекономічного договору і який підписаний раніше інших документів.

Експортна операція знімається уповноваженим банком з контролю після зарахування виторгу за такою операцією (або її частиною - у випадку здійснення обов’язкового продажу) на поточний рахунок резидента.

Відлік законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортними операціями резидентів банк починає з наступного календарного дня після здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника імпортованих товарів, а у випадку застосування акредитивної форми розрахунків - із моменту здійснення банком платежу (списання коштів з рахунків банку) на користь нерезидента.

Якщо на рахунок резидента повертаються кошти, раніше перераховані нерезиденту за імпортним договором, у зв’язку з тим, що неможливе виконання нерезидентом договірних зобов’язань, цілком або частково, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснював таке перерахування, копії документів, що однозначно підтверджують повернення коштів. Ця умова стосується випадків, коли зазначені засоби повертаються на рахунок резидента, що знаходиться в іншому банку.

При цьому відповідальність за порушення цієї умови покладається на резидента.

Варто мати на увазі, іцо у випадку, коли умовами зовнішньоекономічного договору (експортного або імпортного) передбачене постачання товарів в Україну або здійснення авансового платежу на корис ть нерезидента в декілька етапів, то банк здійснює контроль за термінами розрахунків окремо за кожним фактом здійснення постачання товарів або авансового платежу.

Далі розглянемо порядок здійснення контролю банками за проведенням резидентами лізингових операцій.

Об’єкт лізингу повинен бути поставлений в Україну протягом 90 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу, ви-

ставлення векселя або здійснення платежу на користь нерезидента при використанні акредитивної форми розрахунків.

При вивозі об’єкта лізингу з України, останній лізинговий платіж повинен надійти до України не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації.

Якщо законодавчо встановлені терміни порушені при проведенні розрахунків між лізингодцвцем і продавцем об’єкта лізингу, один із яких є резидентом, а інший - нерезидентом, які є сторонами багатостороннього договору лізингу при участі лізингодавця, лізингоутримувача і продавця об’єкта лізингу, то контроль за такою операцією здійснюється банком у порядку, аналогічному контролю за експортно-імпортними операціями.

Проте, якщо відповідно до лізингового договору резидент передає майно в лізинг нерезиденту без його вивозу за межі митної території України, то в цьому випадку банк не здійснює контроль за розрахунками за такою операцією. До речі, банк не здійснює контроль за розрахунками й щодо експортної операції резидента, за якою продукція не вивозиться за межі митної території України.

Відлік банком законодавчо встановлених термінів у випадку, коли резидент є лізингоутримувачем, починається так само, як і при імпортній операції: банк знімає зазначену операцію з контролю після надання резидентом документа, що свідчить про поставку нерезидентом об’єкта лізингу.

Якщо ж резидент є лізингодавцем, то банк починає відлік законодавчо встановлених термінів з наступного календарного дня після оформлення вантажної митної декларації на об’єкт лізингу. З контролю така операція знімається банком після зарахування останнього лізингового платежу (або його частини - у випадку здійснення обов’язкового продажу) на поточний рахунок резидента-лізингодавця.

Тепер декілька слів про порядок одержання резидентами ліцензій на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними, імпортними і лізинговими операціями.

Для одержання ліцензії резидент повинен подати до центрального апарату Національного банку України заяву про продовження термінів розрахунків і відповідне рішення Кабінету Міністрів України. Центральний апарат Національного банку України розглядає подані документи протягом 20 днів з

моменту їх одержання і видає резиденту ліцензію або відмову з поясненням її причин. Якщо резидент подав зазначені документи до центрального апарату Національного банку України протягом 12 робочих днів із дати виникнення порушення, то законодавчо встановлені терміни розрахунків за експортними, імпортними і лізинговими операціями резидентів або терміни, установлені відповідно до раніше виданих ліцензій за такими операціями, продовжуються з дня виникнення порушення. В іншому випадку термін розрахунків продовжується з дати подання документів, необхідних для одержання ліцензії.

Насамкінець теми цього підрозділу, наведемо деякі роз’яснення Національного банку щодо порядку розрахунків для окремих зовнішньоекономічних операцій.

Наприклад, для здійснення резидентом операцій для перерахування валютних коштів за межі України у вигляді вступних або членських внесків до іноземних установ або організацій резидентам - юридичним особам, що є членами міжнародних організацій, необхідно одержати відповідну разову індивідуальну ліцензію Національного банку України.

Вимоги Закону №185 не поширюються на операції щодо притягнення резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента, оскільки кредит в іноземній валюті не є валютною виручкою резидента і штрафні санкції за неодержання кредиту протягом 90 календарних днів з моменту підписання кредитного договору застосовуватися не можуть.

Що ж стосується порядку здійснення виплат резидентом нерезиденту за використання авторських і суміжних прав, то основним документом для здійснення розрахунків з автором-нерезидентом за використання твору є угода між іноземним правовласником і українським користувачем. В угоді повинні бути передбачені сума авансу, терміни її перерахування в конкретній валюті й умови остаточного розрахунку. На операції, які здійснюються за такими угодами, також поширюються вимоги Закону №185.