<<
>>

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФІНАНСУВАННЯ СТРАХОВИМИ КОМПАНІЯМИ ЗБИТКІВ ВІД ПРИРОДНІХ КАТАСТРОФ

На сьогодні, при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, покриття відповідних збитків повністю здійснює держава за рахунок державного бюджету. Відповідно до статті 24 Бюджетного Кодексу України, формується резервний фонд бюджету для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету.

Серед таких видатків може бути як усунення наслідків стихійних лих, аварій, так і запобігання їх виникненню, тощо.

За оцінками Міністерства надзвичайних ситуацій України, починаючи з 2000 року, збитки від катастроф природного характеру склали близько 10,2 млрд грн [1]. Це є значні непередбачувані економічні втрати, які з року в рік, фінансуються з державного бюджету за рахунок коштів резервного фонду КМУ або за рахунок інших статей бюджету. Зважаючи на суттєвість даної проблеми для бюджету, на даному етапі постає питання пошуку дієвого та ефективного механізму комплексного фінансування та покриття таких збитків.

Зазначимо, що найбільше відповідних бюджетних видатків було зроблено в 2008 році. Це викликано тим, що у червні 2008 році Івано-Франківська, Закарпатська, Львівська, Тернопільська, Чернівецька області постраждали внаслідок повені. В результаті якої, близько 45 тис. будинків були затоплені, 136 тис. людей постраждало, а 25 тис. потребували негайної евакуації. Дана надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня вплинула і на державний бюджет. Адже за підрахунками незалежного Брюсельського Центру досліджень епідеміологічних катастроф International Disaster Database на ліквідацію наслідків було необхідно 5 млрд грн., яких в наявності в державному бюджеті не було. Резервний фонд Кабінету міністрів України складав всього 280 млн грн. Отже виникла необхідність перегляду бюджету і внесення відповідних поправок. Результатом перегляду бюджету фінансова допомога регіонам в розмірі 5,8 млрд грн, але дана допомога надійшла не відразу, і було виявлено фінансові порушення на суму 410 млн грн [1, 2].

Такої ситуації можна уникнути, якщо завчасно передбачити в Державному бюджеті витрати на ліквідацію форс-мажорних обставин. Зауважимо, що у Державному бюджеті 2012 року і, незважаючи на попередній досвід, коштів на ліквідацію природних катастроф не передбачено. Виключення становить, додаток №3, де передбачені кошти на захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь (90 тис грн) та комплексний протипаводковий захист в басейні р. Тиса у Закарпатській області (100 тис грн) , тобто на загалом передбачено суму 190 тис грн.

Економічно розвинені країни також зіштовхуються з проблемами надзвичайних ситуацій природного характеру та ліквідацією їх наслідків. Традиційно склалося, що Японію вважають країною землетрусів, Австралію - засух, США - ураганів та торнадо. Особливістю є те, що частина витрат на ліквідацію наслідків та відшкодування збитків покладається на страхові компанії, які в свою чергу використовують фінансові інструменти, які поки що не використовуються в Україні.

В таблиці 1 представлено обсяг страхових виплат та загальноекономічні втрати від природніх катастроф у 2011 році.

Таблиця 1

Страхові виплати та загальноекономічні втрати

від природніх катаст роф у 2011 році [3]

з/п

Страхові

виплати

(млрд

дол.)

Загальні економічні втрати (млрд дол.) Дата Природне лихо Країна
1. 35,0 210,0 11.03 Землетрус, цунамі Японія
2. 12,0 40,0 27.07 Повінь Таїланд
3. 12,0 15,0 22.02 Землетрус Нова Зеландія
4. 7,3 11,0 22.,04 Ураган, торнадо США (Алабама)
5. 7,0 9,0 20.05 Ураган, торнадо США (Міссурі)
6. 5,3 8,0 22.08 Ураган "Айрін" США
7. 2,3 6,1 09.01 Повінь Австралія
8. 2,0 3,0 13.06 Землетрус Нова Зеландія
9. 2,0 3,5 03.04 Шторм США
10. 1,5 2,2 08.04 Шторм США

Яскравим прикладом прикладом розподілу ризику з ліквідації збитків між державою та страховими компаніями є Японія. Як відомо, в березні 2011 року Японія постраждала від цунамі, сума збитків оцінювалася 210 млрд дол.

США, з яких 35 млрд дол. США [1] компенсували страхові компанії. Це звісно, не покрило всієї суми збитку, але на 17% зменшило навантаження на державний бюджет.

Також, після землетрусу в Новій Зеландії (лютий 2011 р.) та повені в Тайланді (вересень 2011 р.) населення даних країн отримало компенсацію від страхових компаній в розмірі 12 млдр дол. США [2, 4].

В країнах Європи європейські страхові компанії покривають 70-80% збитків від природних катастроф. Адже в Європі значна кількість видів страхування пов’язаних з природними катастрофами є обов’язковими.

В Україні страховими компаніями покривається лише 2% збитків від природних катастроф, адже всі види такого страхування є добровільними, і навантаження на державний бюджет є суттєвим.

Отже, для того щоб схожий механізм ефективно працював і в Україні, потрібно на законодавчому рівні зобов’язати громадян страхувати своє майно.

Список використаних джерел

1. Стихийные финанси / Инвест газета [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.investgazeta.net/politika-i-ekonomika/stihijnye-finansy-162682/ Centre for research on the Epidemiology of Disasters [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.cred.be/.

2. Centre for research on the Epidemiology of Disasters [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.cred.be/

3. Swiss Re [Electronic resource]. - Mode of access:

http://www.swissre.com/media/news_releases/nr_20120328_sigma_disasters_201

1. html та Annual Disaster Statistical Review 2011 Centre for Research on the Epidemiology of Disasters [Electronic resource]. - Mode of access: http://cred.be/sites/default/files/2012.07.05.ADSR_2011 .pdf

4. Збитки страхових компаній від природніх катастроф/Інформаційні матеріали страхової компанії «Аксор» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://axor-ic.com .ua/index.php/ua/golovna/135-zbitki-strakhovikiv-vid- prirodnikh-katastrof-v-2011 -rotsi-perevishchili- 105-mlrd.

Бугай Т.В.

молодший науковий співробітник, Науково-дослідний центр з проблем оподаткування, Національний університет ДПС України

<< | >>
Источник: Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України: зб. матер. IX Міжнар. наук.-практ. конференції, 25-26 жовтня 2012 р./ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ,2012. - 300 с.. 2012

Еще по теме МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФІНАНСУВАННЯ СТРАХОВИМИ КОМПАНІЯМИ ЗБИТКІВ ВІД ПРИРОДНІХ КАТАСТРОФ:

  1. ДИРЕКТИВА 98/78/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 27 жовтня 1998 року щодо додаткового нагляду за страховими компаніями в страховій групі*
  2. ДИРЕКТИВА РАДИ 91/674/ЕЕС від 19 грудня 1991 року щодо річних звітів та консолідованих звітів страхових компаній'
  3. ДИРЕКТИВА 2001/17/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 19 березня 2001 року стосовно заходів щодо відновлення платоспроможності та ліквідації страхових компаній*
  4. 5. Поняття та статус страхових компаній
  5. 6.Досвід України по ратифікації міжнародних договорів.
  6. 2. Особливості міжнародного публічного права і відмінність його від міжнародного приватного права.
  7. РЕКОМЕНДАЦІЯ КОМІСІЇ 92/48/ЄЕС від 18 грудня 1991 щодо страхових посередників*
  8. Бровков С.М., Руденко Л.В.. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі світовий досвід та українська практика.-К.: ТОВ «Агентство «Україна»,2001.-380с., 2001
  9. ДИРЕКТИВА 2002/12/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 5 березня 2002 року, що вносить зміни до Директиви Ради 79/267/ЕЕС у частині, яка стосується вимог до маржі платоспроможності компаній, що здійснюють страхування життя*
  10. ДИРЕКТИВА 2002/13/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 5 березня 2002 року, що вносить зміни до Директиви Ради 73/239/ЕЕС у частині, яка стосується вимог до маржі платоспроможності компаній, що здійснюють страхування, інше, ніж страхування життя*
  11. 3. Фінансування капітального будівництва
  12. Страховые термины, связанные с расходованием средств страхового фонда.
  13. Понятия страховщика, страховой организации, страховой компании, их эволюция
  14. Модуль V Змістовий модуль №7. Страховий і фінансовий ринки Тема 13. Страхування і страховий ринок
  15. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.