3.4.І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АКРЕДИТИВУ В РОЗРАХУНКАХ ПРИ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЯХ ПІДПРИЄМСТВАМИ УКРАЇНИ

Як раніше зазначалося, акредитив є, по суті, обіцянкою банку, яким було відкрито цей акредитив, виплатити бенефіціару (експортеру) за рахунок свого клієнта (імпортера) визначену суму в узгодженій валюті, якщо експортер надасть у певний час документи, передбачені акредитивом, які підтверджують відвантаження.

Застосування документарного акредитиву у зовнішньоторгових угодах викликане такими обставинами:

• взаємна недовіра контрагентів. Продавець ризикує тим, що його товар не буде оплаченим, тоді як для покупця існує ризик недоставки товару, і він не бажає здійснювати передплату, не будучи впевненим, що товар відвантажений;

• прагнення до отримання додаткових гарантій за рахунок участі в угоді третьої сторони — банку. Акредитив надає експортеру гарантії практично в тому ж обсязі, що й передплата. Експортер прагне внести до угоди купівлі-продажу умову про оплату на основі акредитиву, якщо він недостатньо добре знайомий з

імпортером і не має достатньої інформації про платіжну спроможність свого партнера.

За бажанням партнерів до акредитиву українського банку може бути додане підтвердження першокласного західного банку. Підтвердивши акредитив, зарубіжний банк приймає на себе зобов’язання, аналогічні зобов’язанням українського банку, що дає експортеру подвійну гарантію оплати.

Проведення розрахунків у формі документарного акредитиву регулюється положеннями "Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів” редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати №500).

Для відкриття акредитиву клієнту банку необхідно:

1. Мати на власному поточному валютному рахунку кошти, яких би вистачило для виставлення акредитиву і покриття тих банківських комісій, які за умовами контракту повинні бути сплачені.

Якщо у клієнта на час відкриття акредитиву недостатньо власних коштів, у нього є можливість відкрити акредитив під кредит або кредитну лінію банку.

2. Пред’явити до банку "Заяву на відкриття акредитиву" у двох примірниках, засвідчених підписами двох уповноважених осіб і печаткою організації. На зворотному боці бланку можна прочитати рекомендації щодо його заповнення.

3. Пред’явити до банку копію відповідного контракту по імпорту.

У зв’язку з відомою складністю проведення розрахунків у формі акредитиву, доцільно ще до підписання контракту звертатися до відділу документарних операцій банку. Спеціалісти цього відділу допомагають вибрати перелік документів, який зміг би максимально захистити клієнта від несумлінного виконання експортером своїх контрактних зобов’язань, передбачити такий ланцюг банків, комісії яких будуть мінімальні, а практика роботи відповідає міжнародним стандартам.

За відсутності з боку банку будь-яких зауважень чи питань, повідомлення про відкриття акредитиву протягом 2-х робочих днів передається іноземному банку за допомогою системи SWIFT або телексом.

Під час виконання угоди може виявитися, що контрагент - експортер, з якихось причин не може прийняти ту чи іншу умову, вказану покупцем у тексті акредитиву. Наприклад, він не може виконати відвантаження у визначений

термін або згоден відвантажити продукцію, відмінну від вказаної в акредитиві, або не може пред’явити будь-який документ. У такому випадку імпортеру необхідно надати до банку заяву на зміну акредитиву, підписану уповноваженими особами і завірену печаткою організації покупця (клієнта банку).

Акредитив є дуже гнучкою формою розрахунків - будь-які його умови можуть бути оперативно змінені.

Водночас потрібно враховувати, що деякі зміни, які погіршують умови акредитиву для експортера (зменшення суми акредитиву, скорочення терміну його дії, перенесення дати останнього відвантаження на більш ранній термін і т.п.) можуть бути внесені до акредитиву тільки за згодою експортера. Тому, щоб уникнути будь-яких затримок і труднощів під час виконання акредитивної угоди, вважається доцільним досягнення попередньої згоди з іноземною стороною щодо запропонованої зміни.

3.4.2.