Загальна характеристика типу членистоногих

Членистоногі - найчисленніший тип тварин, який об’єднує більше 1,5 млн видів. Виник від предків, які вели водний спосіб життя. Членистоногі протягом своєї еволюції завоювали такі середовища існування: водне, грунт, наземно-повітряне.

Тіло членистоногих сегментоване, але на відміну від однорідної сегментації кільчастих червів, сегментація членистоногих неоднорідна, сегменти різних ділянок тіла мають різну будову. Подібні між собою сегменти у членистоногих об’єднуються у відділи тіла: голову, груди і черевце. Відділи можуть зливатись один з одним. Кінцівки членистоногих складаються з члеників, які з’єднуються рухомо з тілом за допомогою суглобів і виконують такі функції: пересування, дихання, захват і подрібнення їжі.

Тіло членистоногих покрито хітиновою кутикулою, вона захищає організм від несприятливих умов зовнішнього середовища і відіграє роль зовнішнього скелету - суцільного шкірно-м’язового мішка, властивого кільчастим червам, у членистоногих немає, окремі пучки поперечно­смугастих м’язів прикріплюються зсередини до хітинового покриву. У зв’язку з тим, що кутикула не розтягується, ріст тварин супроводжується линькою. Щоразу коли членистоногі линяють, шкіряний епітелій виділяє нову кутикулу і, поки вона не затверділа, тварина росте. Хітиновий покрив забезпечив розповсюдження і пристосування до різних умов існування.

Порожнина тіла членистоногих змішана. У процесі ембріонального розвитку вона утворилась при злитті сегментованого целома з первинною порожниною тіла і виконує видільну та статеву функції. На відміну від порожнини тіла червів порожнина тіла членистоногих не має опорного значення.

Травна система складається з трьох відділів: передньої, середньої і задньої кишки, травних залоз і виконую функцію травлення.

Предками членистоногих були давні морські кільчасті черви, які належали до класу багатощетинкових. При переході від кільчастих червів до членистоногих організація тіла тварин помітно ускладнилась: тонка кутикула перетворилась у твердий скелет; шкірно-м’язовий мішок розпався на окремі м’язи; гладенькі м’язи змінились на поперечносмугасті; з’явилась змішана порожнина тіла; параподії перетворились у членисті кінцівки, а спинна кровоносна судина - у серце; з’явились складні очі; передні тулубні сегменти стали головними, а кінцівки, які відповідали цим сегментам, стали ротовими органами; у процесі оновлення голови однорідна сегментація замінилась на неоднорідну.

Найбільш розповсюджені і важливі для сільського господарства є три класи: Ракоподібні, Павукоподібні і Комахи.

15.3.