<<
>>

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК:

Проблема типології явищ і про­цесів, які вивчає кожна наука, важлива з огляду того, що у різно­манітті їх вона дає змогу знайти спільні риси та об’єднувати зовні різнорідні об’єкти у певні класи (типи).

Кожен окремий конфлікт характеризується сукупністю загальних та одиничних рис. За­гальні риси досліджуваного конфлікту стають проясненими тому, що він віднесений до певного типу конфліктів, а специфічні на­лежить розкрити.

У відповідності до соціальної сфери, де відбувається конфлікт, кількості сторін, функцій конфлікту можна виділити такі типи конфліктів: політичні, економічні, ідеологічні, конфлікти віри, внутрішньоособистісні (інтраперсональні); міжособистісні (інтерперсональні), а якщо число осіб дорівнює 2, то це діадич- ний конфлікт; внутрішньогрупові (інтрагрупові); міжгрупові (інтергрупові), міжогранізаційні, конфлікти управлінські «по вер­тикалі» та «по горизонталі», кроскультурні та інші.

Запитання та завдання для самостійної роботи:

1. Що являє собою процедура типологізації?

2. Як знайти підставу для об’єднання різних конфліктів у певні типи?

3. Чи не суперечить, на Вашу думку, типове та індивідуально непов­торне у конфлікті?

4. Які позитивні та негативні риси Ви можете відзначити в управлін­ських конфліктах — основному типі конфліктів у роботі менеджера, управлінця, керівника?

5. Назвіть причини об’єктивного і суб’єктивного характеру в конфлі­ктах між керівником та підлеглим?

6. До найгостріших типів сучасних конфліктів належать міжетнічні. Охарактеризуйте в цілому цей тип конфліктів та їх відмінності від управлінських.

7. Спробуйте самостійно знайти в житті України «нетипові конфлікти».

<< | >>
Источник: Цюрупа М.В.. Основи конфліктології та теорії переговорів: Навчальний посібник. — К.: Кондор.2004. — 172 с.. 2004

Еще по теме ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК::