§5. Консульські установи та дипломатичні представництва
На консульські установи України (далі — консульські установи) покладено обов'язок захищати та охороняти за кордоном права та інтереси України, юридичних осіб і громадян України. Це положення випливає з Віденської Конвенції про консульські зносини, що була підписана у Відні 24 квітня 1963 року, п.
“Г” ст. 5 передбачено, що до консульських функцій входить виконання обов'язків нотаріуса. Крім того, у Віденській конвенції зазначено, що консульський архів і документи консульської установи, очолюваної почесною консульською посадовою особою, недоторкані в будь-який час і незалежно від їхнього місцезнаходження, за умови, що вони зберігаються окремо від інших паперів і документів, і в тому числі від приватної кореспонденції глави консульської установи і будь-якої особи, що із ним працює, а також від матеріалів, книг і документів, що відносяться до їхньої професії або заняття.Державою консульська діяльність регулюється Консульським статутом України, який було затверджено Указом Президента України “Про Консульський статут України” від 2 квітня 1994 року №127/94. В ст. 2 цього документа даються визначення основних термінів.
Консульські установи — Консульське управління Міністерства закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України в Україні, консульські відділи дипломатичних представництв Ук-Раіни, генеральні консульства, консульства, віце-кон-сульства та консульські агентства.
Консул — генеральний консул, консул, віце-консул або консульський агент, який є главою консульської установи.
Консульська службова особа — будь-яка особа, включаючи главу консульської установи, якій доручено виконання консульських функцій (генеральний консул, консул, віце-консул, консульський агент і секретар консульської установи), а також особа, прикомандирована до консульської установи для підготовки до служби в консульських установах (стажист).
Працівник консульської установи — будь-яка особа, зайнята в консульській установі виконанням адміністративних або технічних функцій чи обов'язків по обслуговуванню консульської установи.
Консульський округ — район, відведений консульській установі для виконання консульських функцій.
Консульські установи здійснюють свою діяльність відповідно до Статуту, законодавства України, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв.
Отже, обов'язок по вчиненню нотаріальних дій покладається на консульські установи як міжнародними договорами, так і Законом України “Про нотаріат”, який передбачає певні повноваження цього органу.Консульська установа має печатку із зображенням Державного герба України і назвою консульської установи українською мовою (ст. 7 Статуту).
Консул виконує функції, передбачені Статутом і законодавством України. Якщо консул з якоїсь причини не може виконувати свої функції або посада консула є тимчасово вакантною, виконання обов'язків консула покладається на іншу консульську службову особу цієї чи іншої консульської установи в державі перебування або на одного з членів дипломатичного персоналу дипломатичного представництва України в цій державі. Консул виконує покладені на нього функції особисто або доручає їх виконання іншій консульській службовій особі. Консул може звертатися до властей держави перебування в межах свого консульського округу з усіх питань, пов'язаних з діяльністю консульської установи.
Консул зобов'язаний вживати заходів для того, щоб юридичні особи та громадяни України користувалися в повному обсязі всіма правами, наданими їм законодавством держави перебування і міжнародними договорами учасниками яких є Україна і держава перебування, а також міжнародними звичаями.
Консул зобов'язаний приймати як письмові, так і усні звернення юридичних осіб та громадян України. Порядок вчинення нотаріальних дій консулом визначається законодавством України про нотаріат, цим Статутом та іншими законодавчими актами України. Положення про порядок вчинення нотаріальних дій консулом затверджується Міністерством юстиції України і Міністерством закордонних справ України.
Стаття 53 Статуту передбачає, що при вчиненні нотаріальних дій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких беруть участь Україна і держава перебування, застосовуються норми іноземного права. Консул приймає документи, складені відповідно до вимог іноземного права, і вчинює посвідчувальні написи у формі, передбаченій іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України.
Нотаріальні дії вчинюються у приміщенні консульської установи України.
В окремих випадках нотаріальні дії можуть бути вчинекі поза зазначеною установою.На консула, який вчинює нотаріальні дії, поширюється обов'язок щодо додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій, який передбачений ст. 46 Статуту.
Правила вчинення нотаріальних дій, що передбачені Законом України “Про нотаріат”, поширюються й на діяльність консульської установи, але має певні специфічні особливості. Так, довідки про вчинені нотаріальні дії і документи видаються відповідно до законодавства України про державний нотаріат. Нотаріальні дії вчиняються в день пред'явлення всіх необхі Статуту), одержувати, складати або засвідчувати будь-яку декларацію чи інший документ щодо суден України, передбачений законодавством України або міжнародними договорами України (ст. 73 Статуту), приймати від капітана заяву про загибель або пошкодження судна чи вантажу, або про допущене пошкодження іншого судна і вантажу, а також складає на прохання капітана судна акт про морський протест. Консул засвідчує акт про морський протест своїм підписом і гербовою печаткою, (ст. 79 .Статуту). На прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, їй повинні бути викладені причини відмови і роз'яснено порядок її оскарження. Оскільки ні в ст. 285 ЦПК, ні в ст. 50 Закону України “Про нотаріат”, ні в Консульському статуті не передбачено механізм оскарження дій консула, якщо він особисто вчиняє нотаріальні дії, то, на думку автора, в цьому випадку необхідно виходити з принципу його загальної підпорядкованості. Так, Консульські установи підпорядковані Міністерству закордонних справ України і діють під загальним керівництвом глави дипломатичного представництва України у державі перебування (ст. 4 Статуту), отже в цьому випадку адміністративним шляхом оскарження вчинених нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні є звернення до цих установ. При оскарженні дії консульських службових осіб і працівників консульських установ скарги розглядаються в порядку підлеглості, тобто консулом (ст. 19 Статуту). Підсудність цих справ суду, на погляд автора, має визначатись за місцем розташування Міністерства закордонних справ України.
Згідно Положення про дипломатичне представництво України за кордоном, яке було затверджене Розпорядженням Президента України від 22 жовтня 1992 року №166/91, передбачається, що дипломатичне представництво України за дорученням Міністра закордонних справ України може виконувати консульські функції, тобто вчиняти нотаріальні дії.