Інтерфейсні повідомлення в стандарті МЕК 625
Інтерфейсні повідомлення передаються при ATN = `1`. Всі вони поділені на групи. Приклади інтерфейсних повідомлень наведені у таблиці 3.
Табл. 3
| Інтерфейсні повідомлення (команди) | Мнемоніка ніка | Формат байта | ATN |
| Група універсальних команд | UCG (ГУК) | х001xxxx | 1 |
| Група адресованих команд | ACG (ГАК) | х000хххх | 1 |
| в тому числі: | |||
| Запуск пристрою | GET (ЗАП) | х0001000 | 1 |
| Група адрес приймача | LAG (ГАП) | х01ххххх | 1 |
| Не приймати даних | UNL (НПМ) | х0111111 | 1 |
| Група адрес передавача | TAG (ГАИ) | х10ххххх | 1 |
| Не передавати даних | UNT (НПД)
| х1011111 | 1 |
| Вторинні команди і адреси | SCG (ГВК) | х11ххххх | 1 |
(в дужках наведені позначення мнемоніки за ГОСТ 26.003-80)
До групи універсальних інтерфейсних повідомлень (UCG) належать такі, які сприймаються одночасно всіма ФБ без попереднього адресування.
Група адресованих повідомлень (ACG) викликає відповідну дію тільки у попередньо адресованих ФБ.
Група вторинних повідомлень (SCG) - це другий байт слідом за первинними універсальними чи адресованими повідомленнями з метою збільшення їхньої різноманітності.
Процедура handshake
Передавач не надасть сигналом DAV = `1` дозволу приймати байт доти, доки найповільніший з приймачів не встановить на лінії NRFD сигнал логічного нуля, тобто, NRFD = `0`. Далі передавач не встановить DAV = `0`, поки найповільніший з приймачів не видасть через лінію NDAC квитанції про прийнятий байт у вигляді сигналу логічного нуля NDAC = `0`.
Коли передавач встановить після цього DAV = `0`, приймач встановлює NDAC = `1`. Тепер знову передавач чекає на готовність приймача прийняти наступний байт.В роботі інтерфейса процедури ручкання, змінюючи одна одну при обміні байтами, становлять основну частину логічної організації функціонування інтерфейсу. Завбачені ручканням стереотипні операції виконуються в інтерфейсних адаптерах ФБ автоматично апаратним способом або за допомогою програмного забезпечення без втручання контролера.
Процедуру ручкання підтримують інтерфейсні функції АН і SH. Функція АН дозволяє сприймати сигнал через лінію DAV від передавача і виробляти сигнали на лініях NRFD і NDAC, SH - сприймати сигнали NRFD і NDAC від приймача і виробляти сигнал DAV.
Адресація
Користувач після визначення конфігурації системи на власний розсуд має призначити індивідуально кожному ФБ свою адресу на прийом - МLA і на передачу - МТА (замість мнемонічних назв індивідуальних адрес MLA і МТА інколи використовують назви LA і ТА).
П’ять молодших розрядів адресного слова набирають за допомогою адресних ключів (або перемичок) на самому ФБ. Зустрічаються також варіанти програмного набору. Адресне слово передається через шину даних при логічній одиниці на лінії АТN. Формати адресних слів наведені у табл. 3 (повідомлення LAG - Listener Address Group, TAG - Talker Address Group). З цих форматів виходить, що роль ФБ уточнюється бітами DIO6, DIO7. Набірну частина адреси (біти, позначені в табл. 3 символом `х`) встановлюють згаданими вище способами.
Процедура однобайтової адресації приймача (Пр) має такий вигляд:
ATN ? х01ххххх ? handshake ? EOI.
Процедура однобайтової адресації передавача (Пер) має такий вигляд:
ATN ? х10ххххх ? handshake ? EOI.
При двобайтовій адресації група приймачів адресується за форматом LAG SCG, а група передавачів - за форматом TAG SCG.
Процедура двобайтової адресації приймача (Пр) має такий вигляд:
ATN ? х01ххххх ? handshake ? х11ххххх ? handshake ? EOI
Процедура двобайтової адресації передавача (Пер) має такий вигляд:
ATN ? х10ххххх ? handshake ? х11ххххх ? handshake ? EOI
У табл.
4 наведено приклад логічних станів ліній всієї магістралі GPIB для процедури handshake при передачі адресного байта передавачеві (Пер).Табл. 4
| I F C | R E N | A T N | S R Q
| E O I | D A V | N R F D | N D A C | D I O 8 | D I O 7 | D I O 6 | D I O 5 | D I O 4 | D I O 3 | D I O 2 | D I O 1 | № | Коментарі |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | Підготовка до адресації ATN = 1 |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | х | х | х | х | х | 2 | Встановлення адресного байта на ШД і DAV = 1 |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | х | х | х | х | х | 3 | Запис адресного байта і NRFD = 1 |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | х | х | х | х | х | 4 | Квитанція про запис адресного байта NDAC = 0 |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | Закінчення передачі першого байта DAV = 0 |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 6 | Повернення лінії NDAC у вихідний стан |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 7 | Повернення лінії NRFD у вихідний стан |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 8 | Закінчення адресації ЕОІ = 1 |
Функціональним блокам з функціями LE і TE можна присвоїти будь-які вторинні адреси, крім 11111. Такі ФБ можуть мати різні первинні адреси й однакові вторинні. Зрозуміло, що засоби для встановлення набірних частин повинні забезпечити присвоювання 961 адреси.
4
Еще по теме Інтерфейсні повідомлення в стандарті МЕК 625:
- Конфігурація вимірювальних інформаційних систем у стандарті МЕК 625
- Вимірювальні інформаційні системи в стандарті МЕК 625.1
- Алгоритм роботи контролера в інтерфейсі МЕК 625
- 22. Процесуальний порядок прийому, реєстрації та перевірки заяв та повідомлень про злочини та інші правопорушення. Строки та способи перевірки заяв та повідомлень про злочини.
- Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383).
- § 3. Судові виклики і повідомлення
- 17.6. Судові виклики і повідомлення
- 23. Прийняття і реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- 24. Перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини.
- §1. Форма повідомлення рро комп'ютерний злочин[54]
- 8. Повідомлення про нещасний випадок та його облік.
- 13.4. Повідомлення боржника про видачу судового наказу
- § 3. Судові виклики та повідомлення