Одночасно говорити має тільки один ФБ, а слухати – один чи кілька ФБ.

Т(ТЕ) - дає змогу адресувати ФБ через інтерфейсну магістраль як передавач повідомлень. ІФ вступає в дію після адресування передавача. ТЕ використовує двобайтову адресу.

SH - функція квитованого обміну даними передавача з приймачем через інтерфейсну магістраль з прийманням сигналу квитанції від АН.

С - дає можливість ФБ виступати контролером. Якщо декілька ФБ мають функцію С, то всі вони, за винятком одного, який має назву системного, перебувають у резерві або виконують окремі операції ке­рування за дорученням системного контролера.

SR - дає змогу ФБ вимагати у контролера операції обслуговування, наприклад, дозволу передавати результати вимірювання, повідомля­ти про свій стан. Ця функція синхронізує свою відповідь контролеру при послідовному опитуванні ним поточного стану. Частіше зустрі­чається в приладах з сигналізацією неполадок або в разі перевищення допустимих експлуатаційних режимів.

RL - створює для даного ФБ можливість обрати один з двох способів керування приладом: автономний (місцеве керування з його панелі) або дистанційний - через інтерфейсну магістраль.

РР - дає змогу кільком неадресованим ФБ видавати контролерові від­повідь при паралельному опитуванні їхнього стану. РР - єдина функ­ція, повідомлення якої не синхронізуються функціями SH і AH.

DC - функція встановлення приладової частини адресованого ФБ на вихідну позицію (скид приладу на нуль).

DT - надає можливість адресованому приладу розпочати виконання своїх вимірювальних операцій за командою контролера GET.

Деякі з ІФ реалізуються у ФБ тільки в поєднанні з іншими певними функціями. Так, функція L(LE) потребує спільної реалізації АН, а функція Т(ТЕ) - функції SH. В одному приладі припустиме виконання кількох функцій. Саме тому у вимірювальних системах цікавляться не типами приладів, а виконуваними ними інтерфейсними функціями і адресами.

Операції, що становлять зміст певної ІФ, в різних ФБ можуть виконуватися або повністю чи частково, або зовсім не виконуватися.

3