ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

О.В. Кулініч

аспірант

Харківський регіональний інститут

Національної академії державного

управління при Президентові України

У вирішенні ключових завдань побудови в Україні громадського суспільства, захисті прав і свобод громадян все більш значущу роль відіграють недержавні організації, що складають так званий третій сектор.

Вплив організацій третього сектора на соціальну і економічну ситуацію в країні безпосередньо залежить від стану відносин недержавних організацій з представницькими і виконавчими органами держави.

Взаємодія публічно-владного й недержавного секторів в Україні почала активно розвиватися із середини 90-х років XX століття, хоча окремі приклади співпраці існували і раніше [1].

Найбільшого поширення дістали такі форми взаємодії органів влади та недержавних організацій, як спільне проведення заходів, громадські консультативні й експертні ради, державні та муніципальні гранти, соціальне замовлення, ярмарки громадських організацій та проектів тощо. При цьому зазначена взаємодія розвивалася нерівномірно на території України, що пов'язано з неоднаковим рівнем розвиненості інститутів громадянського суспільства в мегаполісах та сільській місцевості.

Проте незважаючи на певні досягнення, взаємодія інституцій держави та громадянського суспільства ще носить безсистемний характер [2]. Практично відсутні довгострокові програми співробітництва, кардинального вдосконалення потребує механізм надання бюджетних коштів для підтримки соціально вагомих програм громадських організацій. Після прийняття Закону України «Про соціальні послуги» у 2003 році на національному рівні не було прийнято жодного нормативно-правового акту, який би позитивно впливав на стан справ у даній сфері. Проект Закону «Про відкритість і прозорість органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування» та Проект «Концепції взаємодії держави з громадянським суспільством», розроблені на початку 2006 року Міністерством юстиції України, які активно обговорювалися за участю недержавних організацій, так і не було прийнято [3].

Виключення складають окремі рішення регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Таким чином на сьогоднішній день в регіонах України було розроблено й випробувано окремі процедурні, конкурсні та організаційно-структурні механізми взаємодії. На подальший розвиток механізмів взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства в Україні на сучасному етапі впливають різноманітні фактори, серед яких варто звернути увагу на наступні:

1. Євроінтеграційні прагнення України.

Збільшення контактів між урядовцями та представниками громадськості України та ЄС, покращення доступу до науково-практичних джерел інформації країн співдружності сприяють впровадженню європейського досвіду налагодження міжсекторальної взаємодії.

2. Суспільні трансформації, пов’язані з результатами Президентських виборів 2004 року та парламентських й місцевих виборів 2006 року.

Уперше не тільки політичні партії, але й громадські організації відігравали реальну роль у визначний для країни час. Протягом 2005-2006 року велика кількість лідерів недержавних організацій прийшла до представницьких та виконавчих органів влади.

3. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.

Проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери життя сформувало інформаційне суспільство, яке вже стало реальністю в більшості розвинених країн світу. Україна також проголосила одним із головних своїх пріоритетів прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал. Паралельно з формуванням інформаційного суспільства відбувається становлення поняття “інформаційної демократії” як політичної категорії [5], набуває важливості електронний уряд як дійовий механізм взаємодії і форма співпраці інституцій держави й громадських об`єднань.

Отже можна констатувати, що на сьогодні в Україні існують передумови для якісного покращення партнерських відносин органів державного управління та організацій громадянського суспільства.

Література:

Чому держава має бути зацікавлена в існуванні третього сектору? Матеріали круглого столу. - К.: Центр інновацій та розвитку, 1999.

Відкритий форум: обмін досвідом із розвитку громад // Наша громада. - 2007. - № 1.

Громадський простір. - http://doktryna.civicua.org/news/81.html

Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002-2006 роки: Звіт за даними дослідження / Автори – упорядники: Л. Паливода, О. Кікоть – K.: [БФ „Творчий центр „Каунтерпарт”], 2006. – 160 с.

Ковалевський В. Інформаційна демократія як політична категорія: Наук. зап. // Зб. - К.: ІПіЕНД, 2003.- Вип. 22. - С. 214-222. - (Сер. “Політологія і етнологія”).