6. Співвідношення міжнародного права і внутрідержавного (національного) права.

Міжнародне право й внутрішньодержавне право - це дві самостійні системи права, що перебувають у взаємозв'язку й взаємодії. Міжнародне право - це система юридичних норм, що регулюють відносини між державами й іншими суб'єктами міжнародного права, створюваних шляхом узгодження позицій учасників цих відносин і забезпечуваних якщо буде потреба індивідуальним або колективним примусом.

Міжнародне право є особливою системою права, відмінної від внутрішньодержавної системи права. Специфіка системи міжнародного права пояснюється насамперед особливостями об'єкта регулювання, його суб'єктів, порядком створення й функціонування норм міжнародного права. Об'єктом регулювання нормами міжнародного права виступають суспільні відносини, що складаються між діючими особами міжнародної системи. Причому сама ця система має істотні відмінності від внутрішньодержавної системи по утворюючих її елементах, характеру їхнього зв'язку, взаємодії й взаємопроникнення, попередженню й усуненню конфліктних ситуацій. Так, головними елементами внутрішньодержавної системи є громадяни, юридичні особи й державні органи. Відносини у внутрішньодержавній системі - це насамперед владні відносини, здійснювані законодавчими, виконавчими й судовими органами влади. Основними ж акторами міжнародної системи виступають суверенні держави, народи, що реалізують право на самовизначення, і міжурядові організації, над якими немає організації політичної влади. Відносини між ними носять не субординационный, а координаційний характер. Суб'єктами внутрішньодержавного права є індивіди, юридичні особи й державні органи. При цьому головним суб’єктом внутрішньодержавної системи виступає громадянин. Саме громадяни створюють державу і його органи, щоб вони служили йому відповідно до норм внутрішньодержавного права. Суб'єкти міжнародного права - це суверенні держави, народи, що реалізують право на самовизначення, міжурядові організації (ООН й ін.), государственноподобные утворення (Ватикан). Для міжнародної системи характерна відсутність законодавчого органа. Тому порядок створення норм міжнародного права відмінний від процедури створення внутрішньодержавних норм права. Норми міжнародного права створюються шляхом узгодження позицій суб'єктів міжнародного права й втілюються в міжнародних договорах або звичаях. Особливістю міжнародної системи є також та обставина, що в ній немає судових і виконавчих органів з функціями, ідентичними тим, що є в будь-якій внутрішньодержавній системі. А це означає, що порядок функционирования й застосування норм міжнародного права відрізняється від аналогічного порядку внутрішньодержавного права.

<< | >>

↑

Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 6. Співвідношення міжнародного права і внутрідержавного (національного) права.:

- Европейское право - Зарубежное право - Инвестиционное право Казахстана - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Профессиональные навыки юриста - Римское право - Сравнительное правоведение - Теория и история государства и права - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -