87. Поняття права зовніш. зносин

П-во зовн. зносин – сукуп-ть МП-норм, що регламент-ть стр-ру, порядок формув-ня та діяльності, функції та юридич. статус тих органів Дер-ви, що представл-ть ії в сфері м/н стосунків і включає: норми про дипломат.

Сис-ма права зовн. зносин:

- Право внутрішньодерж. органів зовн. зносин;

-п-во зарубіж. органів зовн. зносин, в т.ч. дипломат. і консул. право;

- п-во спец. місій;

-п-во пост. предст-в держав при м/н орг-ціях;

-п-во дипломат. протоколу.

П-во зовн. зносин –одна з найдавніших галузей МП. З давніх давен існував інститут послів (норми про іх недоторканість); 16-18ст. –активно виник-ть пост. дипломат. пред-цтва в Європі.

Джерела цього п-ва – звичай і дог-р Основні Сучасні Дж-ла:

Віденська конвенція про дипломат. зносини –1961р.

Віден. конвенція про консул. зносини –1963р.

Конвенція про спец. місії –1969р.

Віден. конв-ція про предст-во держ. в їх відн-нах з м/н організаціями універ. хар-ру –1975р.

До джерел п-ва зовн. зноси віднос-тя також двустор. угоди між державами та ін. с-тами МП.

[пр. часто дер-ви уклад-ть між собою консул. конвенції, в яких передб-ся більший обсяг імунітетів та привілей для консул. установ, ніж той, що передб. Конвенцією 1963р. ]