<<
>>

94. Класифікація міжнародних правопорушень.

Міжнародне правопорушення являє собою складне правове явище. З юридичної точки зору, в якості міжнародного правопорушення розглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнародних правовідносин, у якому є ознаки (елементи) складу міжнародного правопорушення.

Міжнародне правопорушення характеризують такі основні ознаки: міжнародна суспільна небезпека; протиправність; причинно-слідчий зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили; карність. У сучасній міжнародній практиці і доктрині розрізняють три види міжнародних правопорушень, що визначаються за суб'єктною і суб'єктивною сторонами складу таких правопорушень: 1. Міжнародні злочини; 2. Злочини міжнародного характеру; 3. Інші міжнародні правопорушення (міжнародні делікти).Міжнародні злочини - це злочини, що порушують міжнародні зобов'язання, які є основними для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співтовариства, і розглядаються як злочини міжнародним співтовариством у цілому. Міжнародні злочини: здійснюються державами, посадовими особами держав, що використовують механізм держави в злочинних цілях, а також рядовими виконавцями; здійснюються в безпосередньому зв'язку із державою; зазіхають на міжнародний мир і безпеку; загрожують основам міжнародного правопорядку; спричиняють відповідальність держави як суб'єкта міжнародного права і персональну кримінальну відповідальності виконавців, що наступає в рамках міжнародної, а в деяких випадках внутрішньодержавної (національної) юрисдикції. Під злочином міжнародного характеру розуміють діяння фізичної особи, що посягає на права й інтереси двох або декількох держав, міжнародних організацій, фізичних і юридичних осіб. До таких злочинів належать: захоплення заручників; зазіхання на осіб, що користуються міжнародним захистом; підробка грошових знаків; незаконне захоплення повітряних суден та ін. Злочини міжнародного характеру: торкаються інтересів двох або декількох держав, юридичних осіб і/або громадян; здійснюються окремими фізичними особами поза зв'язком із політикою держави; спричиняють персональну відповідальність правопорушників у рамках національної юрисдикції. Міжнародні делікти визначаються за залишковим принципом, до них належать правопорушення, що не ввійшли в перші дві групи. До них належать: порушення державою своїх односторонніх зобов'язань; невиконання рішень міжнародних судів і арбітражів; порушення державою договірних зобов'язань, що не мають основного значення, і т.д. Міжнародні делікти: не носять характеру злочинів і не мають суспільної небезпеки міжнародних злочинів і злочинів міжнародного характеру; можуть здійснюватися будь-якими суб'єктами міжнародних правовідносин, що порушують положення розпоряджень міжнародно-правових норм; спричиняють відповідальність суб'єктів, що може виражатися у формі самообмежень, які випливають у результаті офіційного визнання протиправності поведінки суб'єкта.
<< | >>
Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 94. Класифікація міжнародних правопорушень.:

  1. Класифікація міжнародних правопорушень держав
  2. 64. Класифікація податкових правопорушень. Методи їх запобіганню.
  3. 4. Класифікація міжнародно-правових норм.
  4. Поняття й класифікація міжнародних конференцій
  5. Класифікація міжнародних договорів
  6. Поняття й класифікація міжнародних організацій
  7. 17. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
  8. 7. Поняття і класифікація основних принципів міжнародного права.
  9. 9. Поняття суб’єктів міжнародного права, їх класифікація.
  10. § 3. Правопорушення: поняття і юридичні ознаки. Склад і види правопорушень
  11. Міжнародна класифікація та коди комп'ютерних злочинів:
  12. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  13. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  14. 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  15. 4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів