Тактика допиту недобросовісного свідка включає:
- встановлення причин та мотивів, що спонукають свідка давати неправдиві показання (зговір з обвинуваченим, страх, зацікавленість у наслідках розслідування, бажання не розголошувати свою неправильну поведінку, сором тощо).
Встановлення цих мотивів може допомогти слідчому їх усунути та отримати правдиві свідчення;- переконання свідка у необхідності дати правдиві свідчення (роз'яснення його ролі у розкритті злочину, нагадування про кримінальну відповідальність за КК України, роз'яснення необхідності запобігти притягненню невинної особи до кримінальної відповідальності тощо);
- пред'явлення речових доказів, показань інших осіб, які можна вважати об'єктивними;
-деталізацію показань допитуваного;
- спостереження за поведінкою свідка та його психофізіологічними реакціями. Таке спостереження не дозволяє виявити неправду у показаннях, але дає змогу слідчому реєструвати стан допитуваного та реакцію на поставлені запитання або пред'явлення доказів і виконує орієнтовну функцію;
- виявлення негативних обставин у показаннях свідка при попередній оцінці його показань. Такі обставини при допиті можуть виступати у двох формах: а) відсутності у показаннях допитуваного даних, які повинні мати місце;
329
б) наявність у показаннях даних, яких не повинно бути. Значення виявлених негативних обставин полягає в тому, що вони є специфічними сигналами неправди у показаннях і потребують використання відповідних тактичних прийомів;
- поставлення доповнюючих, уточнюючих та контрольних запитань;
- проведення очної ставки.
Допит потерпілого проводиться за правилами допиту свідка. Необхідно враховувати, що давати показання - це право, а не обов'язок потерпілого. Тому потерпілий, який погодився давати показання, попереджується тільки про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України.
Під час проведення допиту потерпілого слідчий може застосувати такі ж тактичні прийоми, як і під час допиту свідка.
Тактичні особливості допиту потерпілого обумовлюються його процесуальним становищем та психічним станом у момент сприйняття подій, що мали місце. Так як потерпілий володіє більшою інформацією про обставини справи, ніж інші учасники (за виключенням обвинуваченого), розслідування справи дуже часто розпочинається саме з допиту потерпілого. Потерпілий може висувати свої припущення та версії і аргументувати їх. Оцінюючи показання потерпілого та обираючи тактичні прийоми його допиту, необхідно враховувати його психічний стан у момент сприйняття події. Переляк, хвилювання, страх та фізичні страждання можуть сприяти перекрученому сприйняттю обставин події та перешкоджати правильному викладенню фактів на допиті. В таких випадках рекомендується відкласти допит потерпілого з метою його заспокоєння та зняття емоційної напруги.У справах про статеві злочини потерпілі іноді ухиляються від давання показань, або дають їх у неповному обсязі внаслідок небажання компрометувати себе або з почуття сором'язливості. В цих випадках буде доцільним роз'яснити потерпілому, що справа буде розглядатися у закритому судовому засіданні, або запропонувати власноручно записати показання у протоколі.
Еще по теме Тактика допиту недобросовісного свідка включає::
- Тактика допиту добросовісного свідка
- 52. Показання свідка. Вимоги до свідка. Особи, що не підлягають допиту як свідок.
- Свідок в кримінальному процесі. Права, обов?язки, відповідальність свідка. Процесуальний порядок допиту свідка.
- 54. Допит свідка
- 56.Особливості допиту неповнолітнього свідка і потерпілого.
- Тактика допиту неповнолітніх
- Особливості тактики допиту неповнолітніх
- § 4. Зміст тактики допиту
- § 5. Тактика проведення очної ставки. Перехресний допит
- Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого в конфліктній ситуації
- § 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
- § 20. Зміст тактики допиту