Призначення експертиз

Розслідування масових заворушень у сучасних умовах зумовлює важливість використання наукових, технічних та інших спеціальних знань і навичок. Тільки на основі використання нових досягнень науки і техніки можливе встановлення істини в кримінальних справах про масові заворушення.

Друга форма використання слідчим слідчої групи спеціальних знань і навичок спеціалістів - це призначення і проведення експертиз. Тобто, на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини кримінальної справи про масові заворушення, експерт проводить дослідження в ході судової експертизи. Відповідна діяльність здійснюється державними спеціалізованими установами, відомчими службами.

У кримінальних справах про масові заворушення, як правило, призначають такі експертизи: 1) судово-медичні; 2) судово-медичні речових доказів (судово-біологічні); 3) судово-фізико-технічні; 4) судово-психіатричні; 5) судово-психологічні; 6) комплексні психолого-психіатричні; 7) криміналістичні (плебсологічні).

Судово-медична експертиза обов'язково призначається для встановлення: причин смерті потерпілого; тяжкості й характеру тілесних ушкоджень; статевої зрілості потерпілої (у разі її зґвалтування в ході масових заворушень); віку підозрюваного, обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і про це немає відповідних документів та неможливо їх одержати.

Судово-медична експертиза речових доказів (судово-біологіч-

382

на) визначає належність слідів крові, слини, інших виділень людського організму конкретній особі.

Судово-медико-криміналістична експертиза, як правило, визначає: чи могли бути заподіяні загиблим людям тілесні ушкодження, які спричинили їх смерть, інші тілесні ушкодження певною зброєю або іншими предметами, які використовувалися як зброя, вибуховими пристроями.

Практика засвідчує, що характер вчинюваних обвинуваченим дій в ході масових заворушень дає підстави для роздумів щодо його психічної повноцінності. Якщо в кримінальній справі про масові заворушення є інформація про відхилення від нормального розвитку обвинуваченого, слід призначити судово-психіатричну експертизу. Складність людської психіки зумовлює те, що судово-психіатричну експертизу завжди проводять не менше трьох екс-пертів-психіатрів. Проведення судово-психіатричної експертизи може бути амбулаторним і стаціонарним. Така експертиза в кримінальних справах про масові заворушення дає можливість встановити:

чи не перебувала особа в стані неосудності під час учинення суспільно небезпечного діяння в процесі масових заворушень;

чи не захворіла особа (організатор масових заворушень або учасник), яка безпосередньо вчиняла злочин (злочини), на психіч ну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

чи не була здатна особа під час учинення масових заворушень через наявний в неї психічний розлад повною мірою усвідомлюва ти свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Судово-психіатрична експертиза переважно передує судово-психологічній експертизі. Якщо завдання загальної психології - вивчення процесів становлення особистості, формування її характеру, здібностей, потреб, інтересів, мотивів поведінки, то обсяг предмета судово-психологічної експертизи, з одного боку, є концентрованим, системним фактором психічної діяльності людини, а з іншого - реально існуючим, досить точно визначеним.

чи є в особи елементи підвищеної сугестивності (навіюваності);

чи є в особи підвищена схильність до фантазування;

383

чи є в особи ознаки розумової відсталості, що не пов'язані з ду шевним захворюванням, і якщо так, то в чому вони проявляються;

чи є в особи ознаки розумової відсталості або інші психічні особливості, викликані перенесеними соматичними захворюван нями;

чи є в особи властивості, наявність яких могла зробити не можливим чи можливим неповністю керувати своїми діями;

чи не могла особа напередодні масових заворушень і на їх по чатку мати конфліктні переживання, що вплинули на її поведінку;

чи не перебувала особа в момент учинення масових завору шень в гіпнотичному стані;

чи могла особа, враховуючи її індивідуальні особливості, неправильно сприймати факти, що мають значення для кримі нальної справи про масові заворушення;

чи має особа індивідуальні особливості, що можуть впливати на об'єктивність її показань (підвищена схильність до фантазуван ня, сугестивності (навіюваності));

10) чи можливо припустити наявність будь-якої конфліктної ситуації, що могла послужити причиною виникнення натовпу, його агресивності, трансформації на такий, що безчинствує;

11) чи могла особа за наявності виявлених у неї психічних особ ливостей усвідомлювати істинне значення своїх дій в натовпі, що безчинствує, і керувати ними

У процесі розслідування кримінальних справ про масові заворушення постають питання про призначення комплексних психо-лого-психіатричних експертиз. Такі експертизи називають ще комісійними, виходячи з багатопредметності досліджуваних біо-лого-соціологічних, психолого-психіатричних проблем. Значущість проблематики обумовлює спільну, комплексну діяльність психологів і психіатрів. Дійсно, науково-експертне дослідження всіх видів розумових вад можливе в разі застосування і психологічних, і психіатричних знань.

У кримінальних справах про масові заворушення досить часто постають такі питання для комплексної психолого-психіатричної експертизи:

чи є в особи індивідуальні ознаки, які могли перешкодити їй керувати своїми діями в умовах натовпу, що безчинствує;

чи є в особи індивідуальні ознаки розумової діяльності, які

384

могли перешкоджати усвідомленню нею значення дій, що їй інкримінуються;

чи перебував обвинувачений в момент учинення масових за ворушень у стані фізіологічного афекту (враховуючи індивідуаль но-психологічні особливості);

у зв'язку з тим, що особа страждає на психічне захворюван ня - олігофренію в ступені дебільності, психофізичний інфанти лізм тощо, чи могла вона керувати своїми діями в умовах натовпу, натовпу, що безчинствує.

Перелічені питання якоюсь мірою є типовими, але не є вичерпними, оскільки до сфери комплексної психолого-психіатричної експертизи в кримінальних справах про масові заворушення потрапляє широке коло проблем, які мають як соціальне, так і біологічне походження. Тому зміст предмета дослідження комплексної психолого-психіатричної експертизи надто складний, чітко не окреслений.

Перед комплексною психолого-психіатричною експертизою в кримінальних справах про масові заворушення можуть бути поставлені подібні та інші питання, що стосуються інших учасників криміналістичної діяльності - потерпілого, свідка. У такому разі шляхом комплексної психолого-психіатричної експертизи можна дослідити:

чи не сприйняла особа як галюцинацію певні події в натовпі (що безчинствував), і якщо так, то чи могли ці події виникнути по за впливом реально існуючого у відповідний момент об'єкта подразнення;

чи не зрозуміла особа помилково (як галюцинацію) певні по дії в натовпі (що безчинствував), що виникли поза впливом реаль но існуючого у відповідний момент об'єкта подразнення;

чи не є розповіді особи про події масових заворушень преце- дентними діями-реакцією, відповіддю організму* що базується на ґрунті чуттєвих образів.

385

У кримінальних справах про масові заворушення призначаються також криміналістичні експертизи.

13 5-12

На наступних етапах розслідування масових заворушень провадяться також такі слідчі дії: пред'явлення для впізнання, допит віч-на-віч, відтворення обстановки і обставин події. Тактика цих слідчих дій має свою специфіку, тобто сукупність, систему особливостей, характерних саме для розслідування кримінальних справ про масові заворушення. Ми вважаємо, що існують критерії, які визначають фундаментальні основи (принципи) специфіки тактики слідчих дій на наступних етапах розслідування масових заворушень. Такі процесуально-криміналістичні критерії (властивості) характеризуються ознаками:

принципи визначаються як найголовніші положення;

принципи завжди визначають головні криміналістично-пра вові погляди, що функціонують у державі;

принципи закріплені в нормах права;

порушення принципів є порушенням законності.

Отже, сукупність положень, що визначають тактику слідчих дій на наступних етапах розслідування масових заворушень,- це принципи, закріплені в нормах права, кримінального процесу та напрацюваннях науки криміналістики, які формують найважливіші аспекти і напрями діяльності слідчого, слідчої бригади щодо завдань і способів їх провадження, зумовлюють спрямованість і побудову. Усі ці принципи обумовлюються тісним взаємозв'язком і взаємозалежністю, утворюючи єдину систему. Вона охоплює діапазон різноаспектних складових: 1) законності; 2) своєчасності; 3) оперативності; 4) послідовності; 5) науковості; 6) безпосередності; 7) об'єктивної істини; 8) публічності; 9) забезпечення всім особам, які беруть участь у кримінальній справі про масові заворушення, права на захист їхніх законних інтересів; 10) тактичних прийомів; 11) тактичних комбінацій; 12) дослідження доказів.