§1. Поняття засобів учинення злочинів
Протиправна дія — це діяльність, що розглядається як різновидність соціальної. Будь-яка діяльність передбачає виконання якоїсь роботи, злочинна не є виняток: злочинець зламує перешкоду, переміщує предмети з одного місця на інше, завдає тілесних ушкоджень потерпілому, вносить зміну в обстановку на місці події, які, власно, і є слідами злочину.
Робота — це енергетична взаємодія, коли суб'єкт передає порцію енергії конкретному об'єкту, який від цієї взаємодії видозмінюється. Передавати енергію або застосовувати силу до об'єкта суб'єкт може безпосередньо, а саме: нанести удар кулаком, ногою, плечем вибити двері, проломити перегородку, зрушити з місця сейф і, нарешті, убити людину, або, використовуючи який- небудь предмет, скажімо, палицю, лом, сокиру, взаємодіє з ними, отримує такі самі результати. В обох випадках суб'єкт використав предмети для виконання роботи. В соціальній діяльності такі предмети називають знаряддям праці, а в злочинній — засобами вчинення злочину.
Рука, нога, зуби та інші частини тіла людини, які вона використовувала, і докладені зусилля (енергія) є іманентним знаряддям праці, його не можна назвати засобами або знаряддям злочину.
Палиця, лом, сокира та ін. предмети, за допомогою яких суб'єкт докладає зусилля і таким чином виконує роботу, є знаряддям праці. При вчиненні злочину їх нерідко також називають знаряддям учинення злочину, але це визначення неточне.
Знаряддя і засоби вчинення злочину — це різні поняття. Знаряддя — більш вузьке, ним визначають технічні пристосування, за допомогою яких виконується робота або якась дія[43]. Виходячи з цього, палицю та камінь не можна називати знаряддям учинення злочину, знаряддям убивства, оскільки вони не пристосовані до якої-небудь діяльності.
Засоби вчинення злочину — це збірне поняття, що складається з будь-яких предметів матеріального світу, які використовуються суб'єктом у злочинній діяльності.
Вони можуть бути як пристосованими, тобто знаряддям праці, так і непристосованими. За фізичною природою засобами вчинення злочину можуть бути тверді, сипучі, рідкі, газоподібні фізичні тіла, а також їхні властивості і фізичні явища. Так, убити людину можна не тільки каменем, сокирою або зброєю — досить відкрити газову конфорку, що призведе до смерті сплячих людей. Щоб завдати тілесних пошкоджень, треба лише засипати очі порошком їдкої кислоти, металевою стружкою або плеснути в обличчя сірчаною кислотою або просто окропом.Для вчинення навмисного убивства існує безліч способів. Наприклад, наїзд транспортного засобу; до станка, технічного прила- да підвести струм високої напруги; підкласти вибуховий пристрій тощо. Зашкодити здоров'ю також можна жорстким випромінюванням. Всі наведені та багато інших фізичних явищ можуть бути засобами вчинення злочину, однак не бути знаряддям в прямому розумінні цього поняття.
Криміналістична трасологія вважає за об'єкти слідоутворення тільки деякі засоби вчинення злочину. Назвемо їх: засоби злому, зброя, транспортні засоби, інструменти і предмети. Однак законодавець для визначення засобів учинення злочину використовує більш широкий перелік понять: транспортні засоби (ст. 215 КК України); вибухові речовини (ст. 22І КК України); вогнепальна чи холодна зброя, бойові припаси та вибухові речовини (ст. 222 КК України); легкозаймисті або їдкі речовини (ст. 225 КК України); отруйні та сильнодіючі речовини (ст. 229 КК України); наркотичні засоби (ст. 225 КК України); штампи і печатки (ст. 194 КК України); предмети, знаряддя, пристосування або предмети та інструменти (відмички, "фомки" та ін.). Законодавець називає тільки деякі засоби вчинення злочину, але не дає їх загального поняття.
На нашу думку до засобів учинення злочину варто зарахувати матеріальні тіла органічного та неорганічного походження і фізичні явища, що використовуються суб'єктом в системі механізму злочинної діяльності. Звідси, серед об'єктів матеріального світу потрібно вибирати такі предмети та явища, які в злочинній діяльності виконували функції "знарядь праці".