§2. Класифікація засобів учинення злочинів
У трасології не рідко засоби вчинення злочину розуміють тільки як тверді фізичні тіла (пристрої), які мають сталу зовнішню форму, що дозволяє по слідах-відображеннях здійснювати криміналістичну ідентифікацію.
Оскільки слідоутворюючими об'єктами є тільки об'єкти з сталою зовнішньою формою, тобто відносно незмінювані — люди, тверді тіла, тварини, то класифікація, наприклад, об'єктів ідентифікації уявляється такою: люди, предмети, трупи, тварини, а в трасології — люди, знаряддя злому, зброя, транспортні засоби, тварини. Практична класифікація слідоутворюючих об'єктівздійснюється шляхом простого переліку класу конкретно визначених предметів матеріального світу. При цьому сліди називають, як правило, за видом слідоутворюючого предмета (слід лома, пили, свердла, ноги тварини, пальця тощо).
У слідознавстві слідоутворюючими об'єктами є всі матеріальні тіла: тверді, сипучі, рідкі і газоподібні, а також фізичні явища. Тому їхня класифікація, очевидно, повинна бути іншою за деякими підставами, наприклад, за фізичною природою об'єкта, його властивостями і призначенням у механізмі злочинної діяльності. У зв'язку з цим засоби вчинення злочину можна розділити так: пристосовані і непристосовані; тверді, сипучі, рідкі і газоподібні; визначені і невизначені об'єкти; фізичні тіла і явища, а також сили і явища природи. У слідознавстві не всі слідоутворюючі об'єкти можуть бути ідентифіковані за їхніми слідами-відображеннями. Тому для більшості об'єктів існує тільки групова належність. Тому основа для класифікації повинна бути змішана. Згідно з цим, всі слідоутворюючі об'єкти були розділені на чотири класи: 1) знаряддя вчинення злочину; 2) зброя; 3) джерела підвищеної небезпеки; 4) сили і явища природи (мал. 51). Розглянемо їх детальніше.
1. Знаряддя вчинення злочину — це матеріальні предмети, що використовуються суб'єктом при вчиненні злочину для здійснення задуманого наміру.
Ними можуть бути: знаряддя праці, інструменти і не пристосовані для цілеспрямованої злочинної діяльності предме-
ти. Особливу групу повинні складати пристосовані знаряддя для вчинення злочину, тобто "знаряддя праці” злочинця. Виходячи з цього, знаряддя вчинення злочину слід розділяти на: знаряддя злому, інструменти і предмети.
Знаряддя злому. Для того щоб щось зламати, необхідно докласти певних зусиль і виконати роботу. Пристрої, які при цьому застосовують, являють собою знаряддя праці, якщо робота має соціальне значущий характер. Якщо ж злом є результатом протиправної злочинної діяльності, то у цьому разі вести мову про знаряддя праці некоректно, оскільки таке знаряддя спеціально пристосоване не для трудової, а для злочинної діяльності. Тому їх треба називати знаряддям злому або знаряддям учинення злочину. Вони різняться тим, що злочинець заздалегідь придбає, виготовляє їх і застосовує завжди із злочинним умислом.
Тому такі знаряддя вчинення злочину ще на зорі криміналістики називали "злодійськими інструментами", тобто спеціально виготовленим або пристосованим знаряддям. До них відносили: відмички, ломи, "фомки", "гусячу лапку", "клешню рака", "балерину", "уістити", "пластирь" (мал. 52). Як знаряддя злому необхідно вважати і перероблені інструменти, наприклад, загострену викрутку із загнутим кінцем для відмикання дверних замків, домкрат для віджиму дверей та ін.
Інструменти (прилади) — це предмети заводського або кустарного виготовлення, призначені для використання як ручне знаряддя праці у соціальній діяльності. За призначенням інструменти ділять на слюсарні (молоток, зубило, пила по металу, свердло, напилок,
ножиці, пробивач), теслярські (сокира, пила-ножовка, пила поперечна), столярні (рубанок, долото тощо), садові (садовий ніж, ножиці), шевські (шило, ніж, швайка).
До інструментів праці також слід віднести прилади для креслення, ручки, олівці для письмових робіт, а також матеріали для письма — папір, чорнило. До цієї групи інструментів треба віднести штампи, печатки, нумератори, пломбні лещата, компостери, друкарські машини, комп'ютери, принтери, ксерокси, розмножувальну техніку, що використовується для вчинення злочину.Предмети — це тверді тіла не пристосовані як знаряддя праці та інструменти; матеріальні предмети: камінь, палиця, кусок металевої трубки. До непристосованих предметів треба віднести сипучі речовини, наприклад, пісок, зерно, металеві стружки, тютюн; рідини — окріп, гас, бензин, кислоти, які нерідко застосовуються при вчиненні злочину. Головна ознака предмета як засобу вчинення злочину — це його непристосованість як знаряддя для виконання якої-не- будь роботи. Тому предмети при вчиненні злочинів використовуються, як правило, спонтанно, суб'єкт здебільшого знаходить їх на місці вчинення злочину, наприклад, піднімає камінь для нанесення удару.
2. Зброя — це засіб, пристосований і технічно придатний для нападу чи захисту. Клас зброї ділиться на дві підгрупи: вогнепальна і холодна. Кожна підгрупа має внутрішню класифікацію. Так, вогнепальна зброя класифікується за такими параметрами: цільовим призначенням, довжиною ствола, швидкострільністю, механізмом зарядження, обробкою каналу ствола зброї, енергією пострілу тощо.
Для класифікації холодної зброї існують різні підстави. Так, за місцем виготовлення: заводське і кустарне (саморобне). Заводська зброя за призначенням буває: бойова, спортивна, мисливська; за конструкцією — клинкова (ножі, кинджали, кортики, штики, шаблі тощо); ударно-роздроблююча (кастет, булава, биток, пернач, шестопер, палиця, кистень); комбінована, коли в одному пристосуванні поєднуються елементи клинкової і ударно-роздроблюючої зброї. Холодну зброю розпізнають за національними ознаками (ніж фінський, узбецький, таджицький, бухарський, хівінський тощо) (мал. 53).
3. Джерела підвищеної небезпеки — це кримінально-правове поняття, яке включає пристосування і механізми побутового і виробничого призначення, транспортні засоби, сильнодіючі отруйні і легкозаймисті речовини і фізичні явища.
Іноді їх використовують як засоби вчинення злочину. Тому вважаємо за необхідне розглянути їх.Приладдя і механізми виробничого і побутового призначення — це станки, машини різних класів, які неможливо перерахувати, вони відіграють роль знарядь праці у соціальних сферах діяльності.
Побутові прилади, приладдя (механічне, електричне, електромагнітне, термічне та ін.) використовується людиною для забезпечення її особистих потреб — робота на кухні, прання і багато іншого в сфері побуту. Тому вони, з одного боку, це предмети побуту, а з іншого — знаряддя праці, оскільки всяке задоволення потреб є роботою. Приладдя і механізми виробничого і побутового призначен- 258
Мал. 53
ня, що використовуються суб'єктом при вчиненні злочину, стають засобом учинення злочину, знаряддям злочинної діяльності. В системі механізму злочину вони відображають себе і таким чином робляться слідоутворюючими об'єктами, ототожнення яких можливе, оскільки машини і механізми, приладдя і прилади представляють відносно незмінювані об'єкти, що мають стійку зовнішню форму.
Транспортні засоби — розповсюджені знаряддя вчинення злочину. У криміналістичному аспекті до транспортних засобів відносять не лише ті їх види, які названі у кримінальному праві лише як джерела підвищеної небезпеки і віднесені до знарядь учинення злочину, але й інші види транспортних засобів, наприклад, санний, гужовий, мускульний транспорт (вози, сани, велосипеди). Тому поняття "транспортні засоби” в криміналістиці більш широке, ніж у кримінальному праві.
Транспортні засоби класифікують за різними основами: способу пересування — самохідний і несамохідний, розміщенням ходової частини — колісної, гусеничної, полозкової. Існують ще інші класифікації.
Сильнодіючі, отруйні, легкозаймисті речовини — це різновидність джерел підвищеної небезпеки. Вони можуть бути твердими, кристалічними, рідкими, сипучими і газоподібними, як, приміром, стрихнін, сулема, синильна кислота, спирт, бензин, окис вуглецю, природний газ, котрими злочинець може скористуватись як засобами при вчиненні злочину.
Вони застосовуються суб'єктом, як правило, умисно, таємно для потерпілого, при цьому злочинець нерідко розраховує отримати злочинний результат через деякий проміжок часу, для забезпечення собі алібі. Сліди засобів отруйних і сильнодіючих речовин майже завжди невидимі і їх виявлення вимагає втручання спеціаліста, а іноді розтин трупа і проведення фізико-хімічних досліджень.Фізичні явища, електричний струм, випромінювання відносяться до засобів учинення злочину, оскільки вони можуть використовуватися в процесі злочинної діяльності, наприклад, високочастотним випромінюванням впливати на швидкість бігу коня, який бере участь в скачках. Електричний струм високої напруги і сили, підведений до робочого місця, може стати причиною короткого розряду, який прониже тіло людини, а також коли вона торкатиметься такого пристосування (оголених дротів, підведеного струму на масу станка і т. ін.). Фізичні явища відрізняються від інших знарядь злочину тим, що безпосередньо їх не можна назвати матеріальними об'єктами, оскільки вони не мають форми і не займають постійного простору. Це особливий стан матеріального тіла, наприклад, перебування в коливальному русі, випромінювання звукових хвиль, рентгенівського проміння та ін. Слідоутворюючий об'єкт не контактує із слідосприймаючим, а докладання зусиль і передача енергії взаємодії відбувається дистанційно, причому на значній відстані.
Злочин з використанням фізичних явищ найчастіше вчиняється навмисне, дуже рідко з необережності. Результати злочину проявля- ютья, як правило, через деякий час і для виявлення слідів взаємодії фізичних явищ здебільшого необхідне залучення спеціаліста.
4. Сили і явища природи іноді використовуються як засоби вчинення злочину. Наприклад, використовуючи вогонь, злочинець організовує підпали, навмисно знищуючи державне, приватне майно. Злочинець може викликати обвал у горах, у шахті, кар'єрі і таким чином учинити злочин, який може бути навмисним або необережним. Вода також може бути використана для вчинення злочинів (затоплення шахт, повінь). Однак такі злочини зараз явище рідке.