Поняття та загальні правила допиту підозрюваного, обвинуваченого

Як відомо, допит у процесі розслідування кримінальної справи про злочин - це слідча дія, що проводиться з метою одержання слідчим показань від учасника криміналістичної діяльності (в передбаченому кримінально-процесуальною формою порядку), щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи про злочин, залежно від його процесуального стану; віку; складу учасників; характеру слідчої ситуації; місця допиту; кількості разів допиту.

Обвинувачений і підозрюваний займають особливе становище в кримінальному процесі.

При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому, що той має певні права (ст. 142 КПК України), у тому числі - мати захисника і побачення з ним до першого допиту.

Захисник допускається до участі у допиті в кримінальній справі з моменту:

172

пред'явлення обвинувачення;

затримання особи;

застосування запобіжних заходів. Захисник має право:

знайомитися з протоколом допиту;

брати участь у слідчих діях з участю підзахисного;

мати побачення з підзахисним, ставити запитання в процесі допиту.

У процесі допиту обвинуваченого мають бути отримані показання з кожного пункту пред'явленого обвинувачення. Обвинуваченому можуть бути поставлені будь-які запитання, але тільки такі, щоб вони стосувалися справи та його особи. З метою перевірки показань допитаному доцільно періодично ставити контрольні запитання. Обвинувачений підозрюваний, захисник мають право заявляти клопотання, пред'являти докази.

Якщо виникла конфліктна ситуація, вся інформація, яку дає допитуваний, має бути детально занесена до протоколу. У разі, коли обвинувачений відмовляється від давання показань, йому необхідно роз'яснити, що його відмова не є перепоною для продовження досудового слідства. З цих причин обвинувачений позбавляє себе можливості захищатися. Формулювання підозри в протоколі допиту підозрюваного, на відміну від обвинуваченого, має загальний характер. Підозрюваному оголошується, у вчиненні якого злочину він підозрюється. Слідчий не повинен в деталях повідомляти підозрюваному про вчинений злочин.

Таким чином, допит обвинуваченого, підозрюваного є слідчою дією, що являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний порядок спілкування суб'єктів (слідчого, начальника слідчого відділу, прокурора) і учасників криміналістичної діяльності, (обвинуваченого (підозрюваного) його захисника), котрі беруть у ньому участь, та спрямований на отримання будь-яких фактичних даних про відомі допитуваному події, явища, що мають значення для встановлення істини в кримінальній справі про злочин.

Обвинуваченому (підозрюваному), якщо він того забажає, надається можливість написати своє показання власноручно, про що

173

потрібно зробити відмітку в протоколі. Слідчий, ознайомившись з цими письмовими показаннями, може поставити додаткові запитання.