1. Методологічні основи криміналістики.

Методологія науки — це не тільки вчення про методи, а поняття значно ширше, що представляє загальну теорію науки, яка включає пізнання її предмета, понятійного апарату, проблем та закономірностей розвитку даної галузі в історичному аспекті.

криміналістики складає систему вчення про предмет криміналістики, її завдання, мету та закони розвитку, понятійний апарат та місце криміналістичних знань у системі юридичних наук.

Вчення в етимологічному аспекті є сукупністю теоретичних положень про яку-небудь область явищ. До найбільш важливих розділів криміналістики відноситься вчення про закономірності та часткові криміналістичні теорії.

Вчення про закономірності:

а) закономірності механізму вчинення злочину;

б) закономірності виникнення інформації та її джерел про злочин та його учасників;

в) закономірності збирання та використання криміналістичної інформації у процесі доказування.

Часткова криміналістична теорія — це сукупність теоретичних положень, які розкривають суть, предмет та методи дослідження окремої галузі (розділу) криміналістики, наприклад, дактилоскопії, трасології, балістики. До часткових криміналістичних теорій (вчень) відносять:

1) криміналістичне вчення про навички;

2) криміналістичне вчення про ознаки та властивості;

3) теорія криміналістичної ідентифікації та групофікації;

4) криміналістичне вчення про спосіб учинення злочину;

5) вчення про криміналістичну версію та планування (створення версій);

6) криміналістичне вчення про механізм утворення слідів;

7) вчення про систематизацію та реєстрацію криміналістичних джерел інформації;

8) криміналістичне вчення про збирання, зберігання, обробку та автоматизоване використання інформації.

Перелік часткових криміналістичних теорій (вчень) змінюється з розвитком науки криміналістики, потребами практики боротьби зі злочинністю.

Мова науки — являє собою специфічний понятійний апарат, за допомогою якого наука описує свій предмет дослідження. Це термінологічний апарат, тезаурус, що використовується) у конкретній галузі знань. Так, розрізняють мову математичних, фізичних, хімічних галузей знань тощо. Існує й мова криміналістики. Такі поняття, як ідентифікація, криміналістична ситуація, слідча версія, розшук по "гарячих" слідах, дактилоскопія, трасологія, латентні сліди і т. ін. є криміналістичними термінами.

Розвиток науки визначається, передусім, становленням її мови. Останнім часом в мову криміналістики були введені нові поняття: криміналістична характеристика, слідча ситуація, тактична операція, тактичне рішення, групофікація, засоби польової криміналістики, верифікація тощо.

Зрозуміло, що не всі терміни мови криміналістики, як і будь- якої іншої науки є специфічними. Структура мови поділяється на усезагальні, загальні та часткові поняття (терміни). Усезагальні — це філософські поняття, що використовуються в мові як засоби спілкування взагалі. До загальних належать ті, що використовують - ся у кількох близьких галузях знань, групах наук; часткові (спеціальні) — це поняття, які вживаються в одній науці або близьких до неї за предметом дослідження, наприклад криміналістика і теорія оперативно-розшукової діяльності.

2.