Класифікація слідчих версій
Слідчі версії можна будувати щодо розслідуваної події в цілому (наприклад, убивство з метою пограбування і т. ін.). Такі версії називаються загальними. Слідчі версії можуть стосуватися того чи іншого боку злочину.
Наприклад, за суб'єктом злочину може бути версія, що вбивство з метою пограбування вчинив колишній коханець жертви. Версія може бути і в такій формі - чоловік високого зросту (сліди чоловічого взуття великого розміру), схильний до випивки (залишена пляшка від горілки). Можуть бути сконструйовані версії за об'єктивною стороною, за місцем вчинення злочину, часом і т. ін.Версії можуть будуватися стосовно дрібних, допоміжних обставин, які в кримінальному і кримінально-процесуальному аспекті малозначущі, але мають значення в доказуванні певної обставини (Наприклад, у таких обставинах, як марка зброї: відстань, з якої здійснено постріл, час перебування свідка в певному місці тощо). Для складу злочину не має значення, чи було вбито чоловіка з пістолета системи "наган" або "ТТ". Ця обставина не є суттєвою для кримінально-процесуальної характеристики події. Закон (ст. 65 КПК України) вимагає доведення, що вбивство вчинено з пістолета. Але якщо злочинець невідомий, важливо встановити систему пістолета, кому він належав. Версії стосовно деталей події доцільно виокремлювати в категорію окремих версій - гіпотез (передбачень) суб'єкта криміналістичної діяльності щодо встановлення обставин, які підлягають обов'язковому доведенню в кримінальній справі за окремими елементами складу злочину чи іншими автономними ознаками. Якщо версії будуються у зв'язку із завдан-
226
ням установлення розшукуваних осіб і предметів, їх називають розшуковими версіями.
У методиці розслідування використовується також поняття типових версій. У криміналістиці типова версія (фр. ґуре від гр. їуроз - відбиток, форма, зразок + уегзіоп від лат. уепаге - видозмінювати, зважувати) - це версія суб'єкта або учасника криміналістичної діяльності з метою доказування чи спростування обставини, що підлягають обов'язковому доведенню відповідно до ст.
64 КПК України. Поділ версій на види є умовним, адже досить часто важко визначити межу між версіями різних видів.Будувати припущення щодо розслідуваного злочину може не тільки слідчий, але кожен, кому відомі ті чи інші дані. У цьому розумінні можна говорити про "версії обвинуваченого", "версії потерпілого" тощо, але вони не є слідчими, допоки слідчий не прийме їх і не визнає за необхідне перевірити. Якщо обвинувачений дає пояснення і не обмежується питаннями пред'явленого йому обвинувачення, а будує обґрунтовані припущення (заперечує свою винність), слідчий зобов'язаний перевірити версію обвинуваченого, що випливає з його показань.
Суд до висновків слідчого, викладених в обвинувальному висновку, ставиться як до "версії обвинувачення", яку необхідно перевірити. Суд може самостійно висунути версії з приводу тієї чи іншої досліджуваної обставини. Такі версії називаються судовими версіями. Перевірка версії за методом дедукції полягає в наступному. Якщо версія відповідає дійсності (хід подій був такий, як це окреслює версія) чи винною є дійсно конкретна особа, то, крім ознак, що послужили підставою для побудови версії, мають бути інші ознаки. За сукупністю цих ознак має бути переконливий висновок, що версія підтвердилась.
Суб'єкт криміналістичної діяльності може висувати версію щодо декількох подій одного злочину та подій різних злочинів. Така версія називається комплексною. Комплексна версія (від лат. сот-ріехт - зв'язок + фр. УЄГЗІОП від лат. уегзаге - видозмінювати, зважувати) є різновидністю криміналістичної версії, що висунута відповідним суб'єктом стосовно декількох подій.
Таким чином, криміналістична версія - це аргументований, мотивований здогад, підозріння, припущення суб'єктів криміналістичної діяльності, що має можливі, допустимі пояснення вже виявлених даних і дозволяє на їх основі шляхом припущення встановити ще невідомі обставини, які є значущими для кримінальної
справи про злочин.
Суб'єкти й учасники криміналістичної діяльності досить часто не погоджуються з версіями щодо розслідуваної події (злочину) і мають протилежну думку. їхні міркування фактично є контрвер-
227
сією. Контрверсія (лат. сопіте - проти + фр. уетоп від лат. уегза-ге - видозмінювати) - це різновидність криміналістичної версії, що висунута відповідним суб'єктом чи учасником криміналістичної діяльності або іншою заінтересованою особою з допомогою логічної операції заперечення основної версії для виконання важливої функції попередження однобічності й необ'єктивності розслідування.