<<
>>

Криміналістична версія

У процесі досудового слідства слідчий в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом, збирає докази - різні фактичні дані, на підставі яких він установлює:

наявність суспільно небезпечного діяння;

винність особи, яка вчинила це діяння;

інші обставини, що мають значення для правильного вирі шення справи.

Вивчаючи подію злочину, слідчий на основі загального методу пізнання (діалектична логіка) використовує закони, принципи і методи формальної логіки.

Його остаточні висновки є також індивідуальним баченням проблеми.

Якщо подію злочину, умовно аналізуючи, поділити на складові, простіші частини, і піддати кожну з цих частин, методом синтезу, вивченню і порівнянню одну з одною, то висновок про обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, буде індивідуальним. Такий логічний підсумок міркувань слідчого є версією - обґрунтованим його припущенням як суб'єкта криміналістичної діяльності про наявність, обставини і розвиток розслідуваної події, що призвела до вчинення злочину, дій конкретних осіб і наявність у цих діях складу конкретного злочину.

Версія слідчого, в широкому розумінні (фр. уетіоп від лат. уегза-ге - видозмінювати, зважувати) - це науково гіпотетичний обґрунтований здогад, припущення суб'єкта або учасника криміналістичної діяльності, що ґрунтується на ймовірності, можливості щодо наявності обставин і розвитку розслідуваної події, що призвела до вчинення злочину, дій конкретних осіб і наявності у цих діях складу конкретного злочину чи їх невинуватості.

Розмежування між гіпотезами і версіями полягає в тому, що гіпотези будуються на основі наукового узагальнення і висновку з приводу явищ природи чи суспільного життя: закономірностей розвитку суспільства, змісту історичних подій, будови матерії тощо.

224

Версії, зокрема слідчі, висуваються як передбачення про дрібніші факти, наприклад, про подію злочину та його окремі обставини.

За логічною структурою і пізнавальним значенням слідчі версії суттєво не відрізняються від гіпотез. Для конструювання слідчої версії використовується головним чином метод індуктивного індивідуального висновку, але не для встановлення факту, а для передбачення, яке вимагає перевірки за методом дедукції - висновку від загального до конкретного. Слідча версія базується на фактичних даних, тобто на відомостях про певні обставини. Слідча версія щодо винних осіб про вчинення, наприклад, масових заворушень у місті, не може будуватися тільки на абстрактній можливості, що значна частина чоловічого населення даного міста причетна до їх вчинення, бо фізична можливість учинити цей злочин могла бути в багатьох. Зрозуміло, що слідча версія не може сліпо будуватися на абстрактній можливості, вона повторно має базуватися на відомостях про певні обставини.

Побудова слідчих версій абстрактно, без їх обґрунтування відомостями про певні обставини призведе до даремної трати сил і часу, до порушення законності. Однак буде неправильним вимагати обов'язкового обґрунтування в кожній версії доказового матеріалу. Важливу роль при цьому відіграє розумна ініціатива слідчого. Для побудови слідчих версій досить часто слугують докази - відомості, добуті з процесуальних джерел слідчих дій та з офіційно отриманих документів від організацій, посадових осіб, громадян. В окремих випадках версії будуються на основі даних, отриманих шляхом опе-ративно-розшукових дій, наприклад, спостереження, використання оперативно-розшукової собаки. Побудова версій можлива на основі відомостей, отриманих з випадкових джерел, наприклад, слухів, які є в обігу населення, анонімних дзвінків, листів. У даному випадку йдеться тільки про версії, а висновки мають робитися на основі доказів, отриманих процесуальним шляхом.

Важливим джерелом побудови версій є відомості, отримані від громадськості, а також засобів масової інформації, у тому числі закордонних. Наприклад, один німецький часопис, коментуючи таку подію, як смерть гетьманича Данила Скоропадського, писав, що його отруїв 23 лютого 1957 р.

у Великобританії агент КДБ СРСР "Сергій".

Версії, що отримані від окремих громадян, можна оформити процесуальним шляхом, наприклад, допитати свідка.

Підставою для побудови версій може інколи послужити аналогія, що виникла дедуктивним шляхом, коли за схожістю окремих обставин робиться висновок-передбачення (версія) про однорідність об'єктів, що вивчаються. Наприклад, кримінальна справа порушена за випадком пожежі, що виникла з невідомих причин

8 5-12 225

і знищила матеріальні цінності у складі. З практики відомо, що винними інколи є матеріально-відповідальні особи, які вчиняють підпали з метою приховування слідів злочинів. Якщо йти від загального до конкретного, можна висунути версію про підпал, вчинений матеріально-відповідальною особою.

Розробляючи версії у справі в цілому чи за окремою обстави ною, необхідно висунути не одну, а всі версії, реально можливі вда ній ситуації. У результаті перевірки мають відпасти висунуті версії, крім однієї. У ході перевірки версії можуть об'єднуватися, розвива тися, поглиблюватися. Слідча практика свідчить, що знань логіки для успішного розслідування злочинів недостатньо, інколи потріб но міркувати, здогадуватися. Правильне конструювання версій, знання предмета доказування (ст. 65 КПК України), сукупність зі браних доказів, що дають повну й об'єктивну картину обставин - все це дає можливість вважати розслідування закінченим.

<< | >>
Источник: Скригонюк М. І.. Криміналістика: Підручник,- К.: Атіка,2005.- 496 с.. 2005

Еще по теме Криміналістична версія:

  1. 38. Криміналістична версія: поняття, види, правила висування та перевірки.
  2. § 33. Криміналістична версія і планування слідства
  3. § 3. Вчення про криміналістичну версію
  4. Класифікація слідчих версій
  5. § 4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
  6. § 8. Криміналістичне дослідження зброї та слідів її застосування (криміналістичне зброєзнавство)
  7. 33. Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами МВС України.
  8. § 4. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених у галузі інформаційних технологій. Криміналістична характеристика особи комп'ютерного злочинця
  9. Особливості побудови версій в кримінальних справах про умисні вбивства і планування розслідування
  10. § 1. Криміналістична характеристика вбивств
  11. § 2. Основи теорії криміналістичного прогнозування
  12. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
  13. Криміналістична діагностика
  14. 4. Криміналістична методика